"Шведський стіл" для працівників: від обліку до документального оформлення

Їдальня належить до виробничих структурних підрозділів (див. ч. 1 ст. 64 ГКУ). Згідно з ч. 2 ст. 64 ГКУ функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Отже, організаційні моменти роботи їдальні повинні визначатися відповідним Положенням, яке має розробити підприємство. Положення може складатися з таких розділів:

• Загальні положення. Визначається назва ("Їдальня"), тип (структурний невідокремлений підрозділ), хто очолює (завідувач їдальні), підпорядкування (безпосередньо керівнику підприємства);
• Основні завдання. Основне призначення їдальні — надання послуг харчування працівникам підприємства;
• Функції. Організація приготування готових страв у кількості, що забезпечує внутрішні потреби працівників підприємства; організація місця надання харчування (приміщення їдальні), доставки страв на робочі місця (наприклад, у поле або на будмайданчик); планування і здійснення закупок продуктів, сировини, посуду, інвентарю тощо для забезпечення безперебійного функціонування протягом усього календарного року роботи підприємства та ін.;
• Права й обов'язки. Має право самостійно планувати власну діяльність, здійснювати закупівлі продукції. Має обов'язки забезпечувати надання послуг харчування працівникам підприємства.

Окремі технологічні й організаційні вимоги

Їдальня — це один із можливих типів закладу ресторанного господарства (див. п. 1.5 Правил №219).

Особливість і відмінність їдальні від інших подібних закладів зазначені у п. 5.9 ДСТУ 3862-99 (Ресторанне господарство. Терміни та визначення). Їдальня – це заклад ресторанного господарства для обслуговування певного контингенту споживачів із різноманітним асортиментом продукції власного виробництва й закупних товарів, у якому страви можуть надавати у вигляді скомплектованих раціонів харчування. Функціонує, як правило, за місцем роботи споживачів тощо.

Бухоблік у їдальні підприємства

Єдиної схеми бухобліку в їдальнях немає. На практиці найпоширенішою є схема, запропонована Методрекомендаціями №157. Наприклад, у своєму листі від 24.06.2016 р. №3631-04/19071-07 Мінекономіки зазначило, що Методрекомендації мають виключно рекомендаційний характер і не є обов'язковими до застосування суб'єктами господарювання. З нашого погляду, запропонована Методрекомендаціями схема обліку в їдальнях є виваженою й гармонійною, ув'язаною з технічними особливостями застосування збірників рецептур, калькулювання ціни реалізації страв. Тому ми наведемо бухгалтерські записи обліку в їдальні, запропоновані в Методрекомендаціях №157. Проте наголосимо, що наведена нами схема не є єдиною можливою.

Особливості обліку, передбачені Методрекомендаціями №157:

• всі витрати, понесені на приготування страв (зарплата з нарахуваннями працівників, амортизація обладнання тощо), крім матеріальних, не включаються до виробничої собівартості продукції, а належать до складу витрат на збут (рах. 93);
• методом калькуляції розраховують тільки ціну реалізації кожної страви чи виробу. В основу складання калькуляції покладено норми закладки сировини, встановлені діючими збірниками рецептур;
• собівартість страв, виробів взагалі не розраховується, у бухобліку вартість страв відображається за вартістю продуктів, сировини, з яких їх виготовлено, — як правило, за продажними цінами, рідше — за цінами придбання.

У таблиці покажемо бухгалтерські записи з придбання продуктів, приготування страв у їдальні підприємства, реалізації страв за готівку або шляхом утримання вартості страв із зарплати. Зауважимо, що для приймання готівки вже потрібен касовий апарат, незважаючи на те, що їдальня продає власну продукцію – це виняток з п. 1 ст. 9 Закону про РРО на підприємства громадського харчування не поширюється.

Таблиця

Придбання продуктів, приготування страв у їдальні підприємства, реалізація страв за готівку