Поняття безнадійної заборгованості та підстави її виникнення
Безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, а також прострочена заборгованість юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості (пп.14.1.11 ПКУ).
Щодо строків позовної давності
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Регулювання обчислення строків позовної давності визначається приписами ст.256 – 268 ЦКУ. За загальним правилом строк позовної давності складає три роки (1095 днів) та починає обраховуватись від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За домовленістю сторін строк позовної давності може бути збільшений.
Таким чином за договором поставки товару строк позовної давності починає обраховуватись з першого дня прострочення строку виконання стороною своїх зобов’язань з оплати за поставлений товар.
У разі якщо строк виконання зобов’язання з оплати не визначений договором або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
До прикладу, якщо відповідно до умов договору поставки, поставка за товар здійснюється в день передплати (31.10.2022), то строк позовної давності починає обраховуватись з першого дня прострочення виконання такого зобов’язання (01.11.2022).
Слід звернути увагу на той факт, що в період з 02.04.2020 по 04.09.2025 перебіг позовної давності був зупинений у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та введенням воєнного стану. Тобто у разі якщо строк позовної давності за загальним правилом повинен був почати обраховуватись в період з 02.04.2020 по 04.09.2025, то першим днем такого обрахунку буде вважатись 04.09.2025 року.
До прикладу, якщо строк позовної давності за загальним правилом повинен був почати обраховуватись з 01.11.2022, то таке обрахування буде розпочато 04.09.2025 (після закінчення періоду зупинення обрахунку строків позовної давності), та останній день строку позовної давності становить 02.09.2028. Розрахунок проводиться, шляхом обрахунку 1095 днів (3 роки) з урахуванням періоду зупинення строків давності.
Враховуючи зазначене необхідно обрахувати точну дату, яка наступить на наступний день після спливу позовної давності за правовідносинами, що досліджуються. А відтак на вказану дату дебіторська заборгованість набуте статусу безнадійної заборгованості.
В нашому випадку дебіторська заборгованість набуде статусу безнадійної 03.09.2028 (за умови визначення дати початку прострочення постачальником свого зобов’язання згідно наведеного прикладу), а відтак може бути списана. При цьому слід урахувати, що на суму дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником повинні бути сформовані резерви сумнівних боргів.
Враховуючи зазначене необхідно обрахувати точну дату, яка наступить на наступний день після спливу позовної давності за правовідносинами, що досліджуються. А відтак на вказану дату дебіторська заборгованість набуте статусу безнадійної заборгованості.
В нашому випадку дебіторська заборгованість набуде статусу безнадійної 02.10.2026, а відтак може бути списана. При цьому слід урахувати, що на суму дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником повинні бути сформовані резерви сумнівних боргів.
Податкові наслідки з податку на прибуток
На суму дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні, мають бути сформовані резерви сумнівних боргів.
Порядок коригувань фінансового результату передбачено пп. 139.2 ПКУ:
- фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів, а також на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву;
- фінансовий результат зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів та на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
У разі списання безнадійної заборгованості (яка відповідає критеріям пп. 14.1.11 ПКУ), щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості та одночасному зменшенню на цю ж суму, що фактично нівелює вплив на об'єкт оподаткування.
Податкові наслідки з ПДВ
Оскільки на дату отримання передплати у товариства-боржника виникли податкові зобов’язання з ПДВ і була зареєстрована податкова накладна, товариство-покупець мало право на податковий кредит (пп. 198.2, пп. 198.3 ПКУ).
Якщо постачання товару фактично не відбулося, товариство, яке здійснило передплату, на дату списання такої дебіторської заборгованості втрачає право на податковий кредит. Відповідно, податковий кредит підлягає нівелюванню шляхом нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з приписами пп. 198.5 ПКУ.
Висновки
- Статус безнадійної може набути дебіторська заборгованість виключно у випадках передбачених ПКУ;
- Обрахунок строків позовної давності необхідно здійснювати з урахуванням умов договору та строків протягом яких обчислення позовної давності були зупинені;
- Списання безнадійної заборгованості повинно супроводжуватись належним чином оформленими документами.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
