Облік виробництва яєць у 2026 році: алгоритм дій та матеріали «Дебету-Кредиту» (аудіоверсія)

Загальні засади організації обліку

Організація бухгалтерського обліку та формування облікової політики у птахівництві яєчного напряму ґрунтуються на Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», НП(С)БО 30 «Біологічні активи», НП(С)БО 16 «Витрати», НП(С)БО 9 «Запаси», Інструкції №291 та галузевих методичних рекомендаціях. Консультація стосується підприємств, які застосовують національні стандарти, а не МСФЗ.

У наказі про облікову політику та пов’язаних організаційних документах потрібно розмежувати:

• облік самої птиці як біологічного активу;
• облік витрат на вирощування молодняку;
• облік витрат на утримання дорослого стада й отримання яєць;
• первісну оцінку яєць та іншої отриманої продукції.

Доросла птиця в додатку до НП(С)БО 30 наведена у складі поточних біологічних активів. Яйця і пташиний послід є сільськогосподарською продукцією. Вибір первісної оцінки яєць — за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж, або за виробничою собівартістю — передбачений п. 12 НП(С)БО 30. Але цей вибір не означає аналогічної свободи вибору оцінки придбаної птиці. 

Нормативна база та зміни після публікації статті 2020 року

Основні документи

Закон №996-XIV, зокрема ст. 8 і 9, — визначення облікової політики, організація аналітичного обліку, документообігу та вимоги до первинних документів.

НП(С)БО 30 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.11.2005 №790:

• п. 4 і додаток — визначення та приклади біологічних активів і сільгосппродукції;
• п. 7 — первісна оцінка біологічних активів;
• п. 9 — первісна оцінка додаткових біологічних активів;
• п. 10–11 — оцінка біологічних активів на дату балансу;
• п. 12 — первісна та подальша оцінка сільгосппродукції;
• п. 17–21 — витрати та фінансові результати сільськогосподарської діяльності.

НП(С)БО 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318, — склад виробничої собівартості, розподіл загальновиробничих витрат і формування собівартості реалізації.

НП(С)БО 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 №246, — зокрема оцінка сільгосппродукції після первісного визнання та поточних біологічних активів, які відповідно до п. 11 НП(С)БО 30 обліковуються за первісною вартістю.

Інструкція про застосування Плану рахунків, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291, — застосування рахунків обліку птиці, кормів, виробництва та продукції.

Методрекомендації №132, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 №132; Методрекомендації 73, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.02.2008 №73; Методрекомендації №1315, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2006 №1315. Їх застосовують як методичну основу в частині, що не суперечить чинним стандартам.

Що змінилося в НП(С)БО 30

Базова стаття «Птахівництво: облік птиці яєчного напряму» опублікована у №4/2020 журналу «Дебет-Кредит». Після її публікації до стандарту внесли зміни, зокрема наказом Мінфіну від 21.04.2022 №119 з урахуванням наказу від 12.05.2022 №138. Останні зміни до НП(С)БО 30 набрали чинності 27.05.2022.

Для цієї консультації принципові такі уточнення

• За чинним п. 7 біологічні активи при первісному визнанні оцінюють за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж. Первісну вартість за НП(С)БО 7 або НП(С)БО 9 застосовують, якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо. Отже, наведений у статті підхід «придбану птицю зараховують за первісною вартістю відповідно до НП(С)БО 9» потребує цього застереження.
• Із п. 11 вилучено окрему можливість застосовувати первісну вартість лише тому, що підприємство є платником податку на прибуток. Тепер для такого обліку птиці потрібна неможливість достовірно визначити її справедливу вартість.
• Термін «витрати на місці продажу», використаний у статті, замінено на «витрати на продаж».
• Водночас п. 12 і надалі дозволяє обирати для первісної оцінки яєць справедливу вартість за мінусом очікуваних витрат на продаж або виробничу собівартість. Обмеження щодо оцінки самої птиці не скасовують цього вибору.

Налаштування облікової політики та алгоритм бухобліку

Розмежування обліку молодняку і дорослого стада

Птицю обліковують на субрахунках:

• 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю»;
• 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю». Застосування цього субрахунку має відповідати умовам чинних п. 7 і 11 НП(С)БО 30, а не лише бажанню підприємства чи його податковому статусу.

Для кожного субрахунку доцільно відкрити окрему аналітику «Молодняк на вирощуванні» та «Доросле стадо курей-несучок».

Під час дорощування витрати накопичують на рахунку 23 за відповідною групою молодняку. Після переведення птиці до дорослого стада поточні витрати на її утримання формують витрати на отримання яєць та іншої продукції, а не собівартість приросту молодняку. Переведення оформлюють, зокрема, актом за формою №ПБАСГ-9.

Балансову вартість птиці при такому переведенні переміщують між аналітичними групами:

• Дт 212 «Доросле стадо» — Кт 212 «Молодняк»;
• або Дт 213 «Доросле стадо» — Кт 213 «Молодняк».

Чи включати вартість курей-несучок до собівартості яєць

Балансова вартість живої птиці не списується на виробництво яєць лише через початок несучості й не амортизується як вартість основного засобу. Птиця залишається окремим поточним біологічним активом. До витрат на отримання яєць належать витрати на утримання дорослого стада: корми, оплата праці, ветеринарні заходи, амортизація виробничого обладнання та приміщень тощо.

Надалі:

• при оцінці птиці за справедливою вартістю зміну її балансової вартості на дату балансу відображають через інші операційні доходи або витрати;
• при продажу живої птиці списують її балансову вартість;
• при забої балансову вартість птиці включають до витрат відповідного виробництва разом із витратами на забій.

Таким чином, не слід самостійно запроваджувати поступове списання вартості курей-несучок на яйця за аналогією з амортизацією.

Об’єкти обліку витрат

Для витрат тваринництва підприємство може передбачити у своєму робочому плані рахунків субрахунок 232 «Тваринництво». Об’єктом обліку витрат у яєчному напрямі є відповідна група дорослого стада птиці; деталізацію встановлюють з урахуванням виробничої структури й можливості достовірно обліковувати витрати та вихід продукції.

У наказі варто визначити:

• аналітику за пташниками, цехами, партіями або виробничими майданчиками;
• окремий облік молодняку та дорослого стада;
• статті калькулювання;
• бази розподілу спільних витрат;
• порядок обліку яєць, посліду та виробничих втрат.

Єдина сортувальна лінія сама по собі не скасовує необхідності розмежовувати різні виробничі процеси. Якщо витрати накопичують загалом за підрозділом, п. 3.2 Методрекомендацій №132 передбачає їх розподіл між відповідними об’єктами пропорційно до планових, а за їх відсутності — нормативних витрат.

Первісна оцінка яєць

Варіант А. За справедливою вартістю за мінусом очікуваних витрат на продаж

Яйця оприбутковують записом: Дт 27 — Кт 232.

Оцінку визначають за правилами п. 13–14 НП(С)БО 30. При цьому «витрати на продаж» у розумінні стандарту не варто автоматично ототожнювати з усіма витратами на збут підприємства.

Різницю між оцінкою отриманої продукції та витратами, пов’язаними з її виробництвом, відображають:

• якщо оцінка продукції перевищує витрати — Дт 232 — Кт 710;
• якщо витрати перевищують оцінку продукції — Дт 940 — Кт 232.

Такий результат стосується первісного визнання продукції. Його не слід змішувати з окремим результатом переоцінки самої птиці на дату балансу.

Варіант Б. За виробничою собівартістю

Яйця оприбутковують: Дт 27 — Кт 232.

Протягом року можна використовувати планову собівартість із подальшим коригуванням до фактичної. Калькуляційні різниці розподіляють з урахуванням напрямів використання продукції: на її залишки, реалізовану продукцію та інше вибуття.

Субрахунки 710 і 940 для первісного визнання яєць за виробничою собівартістю не застосовують. Однак твердження, що фінансовий результат підприємства за такого підходу формується «виключно в момент реалізації», надто категоричне: зокрема, нерозподілені постійні загальновиробничі та наднормативні виробничі витрати включають до собівартості реалізації в періоді їх виникнення. Окремо можуть виникати доходи або витрати від зміни справедливої вартості птиці.

Калькулювання собівартості та облік посліду

За п. 9.16 Методрекомендацій №132 по основному стаду птиці калькулюють собівартість 1 тис. яєць. Для цього витрати на утримання відповідної групи птиці зменшують на вартість посліду та іншої продукції й ділять на кількість отриманої основної продукції.

Пташиний послід не варто ігнорувати: якщо він відповідає критеріям визнання активу, його обліковують окремо. У статті 2020 року його віднесено до побічної продукції з оцінкою за нормативно-розрахунковими витратами на видалення, сушіння, зберігання і тару. Обраний порядок потрібно узгодити з моделлю первісної оцінки сільгосппродукції за п. 12 НП(С)БО 30.

Облік кормів і документування

Офіційна назва субрахунку 208 — «Матеріали сільськогосподарського призначення», а не «Корми». Для кормів на ньому відкривають окремі аналітичні рахунки. Списання придбаних кормів на утримання дорослого стада відображають:

•  Дт 232 «Доросле стадо» — Кт 208.

Для бункерного зберігання без ваг доцільно затвердити внутрішній порядок визначення фактичного використання кормів: облік надходжень, розрахунок витрачання за поголів’ям і раціонами, визначення залишків та звіряння розрахункових і фактичних даних. Це організаційний спосіб документування, а не спеціальна норма НП(С)БО 30.

Раціон годівлі сам по собі не підтверджує фактичного списання кормів. Господарські операції мають підтверджуватися первинними документами з обов’язковими реквізитами за ст. 9 Закону №996-XIV. Щомісячну перевірку залишків можна встановити внутрішнім порядком контролю; не слід подавати її як універсальну законодавчу вимогу для всіх птахогосподарств.

Застереження щодо використання публікації 2020 року

Статтю доцільно використовувати для розуміння розмежування вартості птиці, витрат на її вирощування й утримання, собівартості яєць та продукції забою. Але положення про оцінку придбаної птиці й право платників податку на прибуток застосовувати первісну вартість потрібно читати з урахуванням змін 2022 року, наведених у розділі «Що змінилося в НП(С)БО 30» цієї консультації.

Податкові висновки статті щодо падежу, відшкодування збитків і ПДВ також не варто автоматично переносити на сучасні операції. Зокрема, для певних випадків знищення або втрати товарів унаслідок обставин непереборної сили під час воєнного стану передбачено спеціальні правила ненарахування компенсуючих зобов’язань. Отже, універсальне твердження «будь-який такий падіж обов’язково спричиняє ПДВ за п. 198.5 ПКУ» є некоректним.

Аналітичні матеріали порталу «Дебет-Кредит» за темою

• Первісна оцінка яєць у птахівництві: правила бухобліку за НП(С)БО 30
• Облік кормів і збору яєць у 2026 році: алгоритм та ризики за ПКУ й НП(С)БО.
• Птахівництво: облік птиці яєчного напряму — Олександр Золотухін, «Дебет-Кредит», №4/2020. Стаття пояснює облік молодняку та дорослого стада, переведення птиці між групами, відображення її продажу, забою та падежу. Матеріал слід застосовувати з урахуванням змін до НП(С)БО 30, що набрали чинності 27.05.2022, та окремо перевіряти актуальність його податкових висновків.

Висновки

• Облікова політика: розмежуйте облік молодняку, дорослого стада та отриманої продукції; закріпіть методи оцінки, аналітику витрат і порядок документування;
• Вартість курей-несучок не амортизують і не списують на яйця: собівартість яєць формують витрати на утримання стада з урахуванням вартості посліду та іншої продукції;
• Яйця первісно оцінюють за справедливою вартістю мінус очікувані витрати на продаж або за виробничою собівартістю. Оцінка птиці має окремі обмеження, тому статтю 2020 року застосовують з урахуванням змін до НП(С)БО 30 та актуальних податкових норм.