Запитання:
Підприємство (офіційний представник зарубіжної компанії в Україні) імпортує та продає обладнання українським компаніям. Також підприємство займається безкоштовною гарантійною заміною запасних частин. За угодою, компанія - нерезидент передає безкоштовно гарантійні запасні частини та відшкодовує понесені підприємством витрати за доставкою, митними платежами тощо (згідно з підтвердженням витрат).
Як відобразити такі операції в обліку? Які документи мають підтверджувати приймання та передачу гарантійних запасних частин? Якими проводками відображаються безкоштовно отримані запасні частини та передані (списані) під гарантійну заміну покупцю, якщо при ввезені було сплачено ПДВ, послуги доставки та митні платежі? Чи потрібно виписувати податкову накладну під таку операцію?
Відповідь:
1) Які документи мають підтверджувати приймання та передачу гарантійних запасних частин?
На практиці складають рекламаційний акт про виявлені дефекти обладнання між покупцем та офіційним представником. А факт безоплатної заміни оформляють актом заміни запчастин. Затверджених форм таких документів не має, проте ці документи повинні містити перелік обов’язкових реквізитів. У п. 2.4 Положення №88 є уточнення, що залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити, зокрема підстава для здійснення операцій. Тому, в акті заміни запчастин рекомендуємо додати уточнення, що підставою для складання акту заміни запчастин є рекламаційний акт про виявлені дефекти обладнання.
У ЗЕД-контракті з нерезидентом або у додатковій угоді до контракту слід мати уточнення щодо обов’язку безоплатної гарантійної заміни запчастин у випадку виявлення несправностей. Також потрібно зазначити, що усі витрати у зв’язку з виявленими дефектами несе постачальник обладнання - нерезидент і такі суми компенсуються офіційному представнику компанії нерезидента на підставі звіту понесених витрат (іншого документа) з підтвердними документами про факт та суми витрат.
Безоплатно отримані запчастини від нерезидента-компанії виробника до офіційного представника на Україні будуть підтверджуватись міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), митною декларацією, можливо актом приймання-передачі тощо.
2) Чи потрібно виписувати податкову накладну під таку операцію?
Дата подання митної декларації для митного оформлення, згідно з п. 187.8 ПКУ є датою сплати ПЗ з ПДВ. Сплачену суму податку підприємство-офіційний представник відображає у складі ПК з ПДВ за нормами п. 198.2 ПКУ. Підтверджувати право на ПК буде митна декларація.
Всі умови права на ПК виконуються. Здійснено операцію придбання запчастин (хоч і за нульовою вартістю) — п. 198.1 ПКУ, сплачено ПДВ на митниці — п. 198.2 ПКУ.
Але податкові органи у такій ситуації вважають, що права на ПК не має (див. роз’яснення).
А от що стосується долі отриманої компенсації тут ситуація непроста. Компенсація понесених витрат нерезидентом не відноситься до терміну "товари" за пп. 14.1.244 ЦКУ. Але є наближеною до терміну "постачання послуг" за пп. 14.1.185 ПКУ. І згідно з п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, в даному випадку це підприємство-представник. Але продажем послуг, відповідно до пп. 14.1.203 ПКУ, відшкодування компенсації витрат назвати не можна. Нерезидент нічого не споживає в результаті здійснення компенсації витрат.
Відповідно до абз. 5 п. 188.1 ПКУ сказано, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Якщо умовами договору між офіційним представником та нерезидентом передбачено, що здійснюється лише компенсація понесених витрат, на наш погляд, об’єкт оподаткування ПДВ відсутній.
Враховуючи неоднозначність ситуації ми рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію за нормами ст. 52 ПКУ.
3) Як відобразити такі операції в обліку? Якими проводками відображаються безкоштовно отримані запасні частини та передані (списані) під гарантійну заміну покупцю, якщо при ввезені було сплачено ПДВ, послуги доставки та митні платежі?
На підставі звіту (іншого документа) з документальним підтвердженням понесених витрат на сплату митних платежів, доставки та інших сум офіційний представник отримує компенсацію.
Відповідно, платежі на користь резидента, як відшкодування не визнаються доходом (п. 6.2 П(С)БО 15) а сума понесених витрат на сплату мита, ПДВ, доставку тощо не відноситься до витрат в обліку підприємства за п. 9.1 П(С)БО 16.
Можливо взяти до уваги й інший підхід. Якщо все ж таки офіційний представник відобразив у своєму обліку понесені суми у складі витрат, то на тій підставі отриману компенсацію слід визнати у доходах.
Якщо у ситуації яка розглядається підприємство лише виконує функції посередника, відповідно жодних забезпечень ним не створюється (мова йде про п. 13 П(С)БО 11 і субрахунок 473, де суми створених забезпечень визнаються витратами).
Усунення недоліків здійснює безпосереньо виробник обладнання. Враховуючи, що підприємство-представник виконує функції посередника, в т.ч. із гарантійної заміни запчастин, отримані запаси не відповідають критеріям визнання активів (підприємство не має права власності на отримані активи але забезпечує їх зберігання та заміну).
Якщо такі активи не є власністю підприємства, застосовують позабалансові рахунки. Облік запчастин для гарантійної заміни може відображатись на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".
Суми, які згодом будуть компенсуватись підприємству обліковуються на субрахунку 377 в розрізі здійснених витрат а згодом загальною сумою на підставі звіту перевиставляються нерезиденту: Дт 377/нерезидент Кт 377 (митниця, доставка, тощо).
Якщо компенсація здійснюється у валюті слід бути уважним щодо визначення курсових різниць, а також відображення доходів або витрат в операції обов’язкового продажу 50% валюти.