Правові підстави та момент виникнення зобов’язання
Капітальний ремонт проводить орендодавець, якщо інше не передбачено договором (див. ст. 776 ЦКУ).
Своєю чергою капітальний ремонт потребує згоди орендодавця (ч. 1 ст. 778 ЦКУ). Якщо орендар не може використовувати об’єкт і він потребує капітального ремонту, то орендар може його провести в рахунок орендної плати (ч. 3 ст. 776 ЦКУ). Проте згода орендодавця все одно потрібна, адже якщо поліпшення неможливо відділити без шкоди для об’єкта оренди, то права на відшкодування у орендаря не буде (ч. 5 ст. 778 ЦКУ).
Тобто орендар за згодою орендодавця може проводити капітальний ремонт. Витрати на капітальний ремонт можуть бути відшкодовані в повному обсязі або частково, все залежить від умов договору.
Договором визначено, що капітальний ремонт здійснює орендар (підприємство), а орендодавець (фізична особа) компенсує його вартість.
Ключовим є положення договору про те, що компенсація відбувається після повернення транспортного засобу за залишковою вартістю з урахуванням зносу. Це означає, що до моменту фактичного повернення автомобіля власнику, у орендодавця не виникає формального грошового зобов'язання перед підприємством. Відповідно, підприємство не має юридичних підстав вимагати компенсацію зараз, оскільки подія, з якою договір пов'язує початок виконання цього зобов'язання, ще не настала.
Таким чином, наразі орендодавець не зобов'язаний компенсувати вартість першого капітального ремонту, оскільки автомобіль все ще перебуває в оренді.
І ось тут цікавий момент. Умова договору про компенсацію «за залишковою вартістю з урахуванням зносу» є достатньо дискусійною. По суті залишкова вартість – це первісна вартість основного засобу мінус накопичений знос. Тобто поняття «залишкова вартість» вже враховує знос.
Також дане поняття втрачає сенс щодо відшкодування витрат на капітальний ремонт – так як амортизація поліпшення, зокрема іншого необоротного активу, проводиться в межах дії договору, тобто строк амортизації не перевищує строк дії договору. Таким чином, на момент передачі активу залишкова вартість буде нуль і відповідно немає компенсації.
Щодо обліку див. консультацію Капітальний ремонт орендованого об’єкта, що використовується менше року: відображення в обліку орендаря
ПДВ
Передача орендарем орендодавцю поліпшень орендованого майна розглядається контролюючими органами як операція з постачання. База оподаткування ПДВ для такої операції визначається за правилами пп. 188.1 ПКУ – виходячи з договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку.
А якщо балансова вартість нуль, то як тоді. Податківці в ІПК №2097/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 16.04.2024 р., від 16.04.2024 р. №2090/ІПК/99-00-21-03-02 зазначили:
«… так як балансова (залишкова) вартість поліпшення дорівнює нулю, то скласти податкову потрібно буде з фактичної ціни постачання (дорівнює нулю) та зареєструвати таку накладну в ЄРПН. Податкова накладна на суму, розраховану виходячи з перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, у даному випадку не складається».
Тобто органи ДПС погодились, що орендар передає актив, а не послуги з поліпшення. І відповідно якщо балансова вартість поліпшень (залишкова) нуль, то зобов’язання з ПДВ теж нуль. Можна орієнтуватися на дані ІПК або отримати свою.
ПДФО та ВЗ
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ (див. пп. 164.2.17 ПКУ).
Таким чином, після завершення договору оренди фізична особа отримає поліпшення, вартість якого рівна нулю, тобто безоплатно. І за правилами пп. 164.2.17 ПКУ потрібно буде визначити звичайну (ринкову) вартість поліпшень.
Насправді, доволі дискусійно і не зрозуміло, як реалізувати це практично. Адже фізична особа-орендодавець отримав послуги з ремонту, а для орендаря - це не послуга, а актив.
Та вірогідніше всього додаткове благо у фізичної особи буде. На думку консультанта, оцінка - це саме вартість ремонту як послуги. На цьому наголошують і податківці в своїй ІПК від 21.03.2024 р. №1523/ІПК/99-00-21-03-02.
Також з даного приводу потрібно отримати ІПК.
Якщо у фізичної особи додаткове благо, то податковим агентом буде ТОВ-орендар, яке утримає ВЗ та ПДФО з грошових доходів, зокрема орендної плати фізичної особи.
Висновки:
Компенсація ремонту: Орендодавець не зобов’язаний компенсувати вартість капітального ремонту, поки авто не повернуто, оскільки договір пов’язує компенсацію з моментом повернення за залишковою вартістю з урахуванням зносу, яка може бути нульовою через амортизацію;
Податок на додану вартість (ПДВ): Передача поліпшень орендодавцю вважається постачанням. Якщо залишкова вартість поліпшень нуль, то ПДВ також нуль, що підтверджують ІПК податківців. Рекомендується отримати власну ІПК;
ПДФО та ВЗ: Після завершення оренди фізособа може отримати додаткове благо у вигляді поліпшень, оцінене за ринковою вартістю ремонту. ТОВ-орендар, як податковий агент, утримує ПДФО та ВЗ з доходів фізособи, що потребує уточнення через ІПК.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс
Передплатити