Гарантійний ремонт із використанням власних запчастин: бухоблік і податкові наслідки

Бухгалтерський облік 

Витрати на гарантійний ремонт та обслуговування належать до витрат на збут (п. 19 НП(С)БО 16). 

Створення забезпечення для виконання гарантійних зобов'язань є обов'язковим (п. 12 НП(С)БО 11). Виняток становлять лише мікропідприємства, які можуть не створювати забезпечення, якщо це закріплено в їхній обліковій політиці (п. 7 розд. I НП(С)БО 25).

Відображення в обліку:

Створення резерву: Дт 93 — Кт 473. Сума визначається за власною методикою підприємства (наприклад, як відсоток від обсягу реалізації).

Перегляд резерву: згідно з п. 18 НП(С)БО 11, на кожну дату балансу залишок резерву переглядається: збільшується (Дт 93 — Кт 473) або зменшується (у разі відсутності ймовірності витрат — Дт 473 — Кт 719).

Гарантійний ремонт:  Дт 473 — Кт 207, 661,651 – якщо резерв створювався; Дт 93 — Кт 207, 661, 651 - якщо резерв не створювався (або його недостатньо)

 Документальне оформлення

Для підтвердження правомірності витрат та гарантійного випадку необхідно оформити:

Письмову вимогу (претензію) від покупця: у ній зазначається опис дефекту та вимога щодо його усунення (ст. 680 ЦКУ).

Акт обстеження (діагностики): складається представником продавця для підтвердження, що поломка є гарантійним випадком.

Акт виконаних робіт з гарантійного ремонту: фіксує перелік використаних запчастин та обсяг проведених робіт.

Внутрішні документи: накладна-вимога на відпуск запчастин зі складу, наряди-завдання для персоналу.

Податок на прибуток 

Оскільки підприємство коригує фінансовий результат, застосовуються податкові різниці, передбачені ст. 139 ПКУ, а саме:

фінрезультат збільшується на суму витрат на створення (нарахування) забезпечення (Дт 93 Кт 473);

фінрезультат зменшується на суму фактично використаного забезпечення (Дт 473 Кт 207, 661 тощо). 

Таким чином, на об’єкт оподаткування впливають лише фактично понесені витрати на ремонт.

ПДВ

Позиція ДПС (див. лист ДПСУ від 16.09.2024 №4488/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК) базується на тому, що гарантійні ремонти не є окремою операцією з постачання, якщо їх вартість включена до ціни товарів.

Якщо вартість гарантійного ремонту включена до складу вартості товарів, що постачаються, і компенсується споживачами (збільшуючи базу оподаткування ПДВ при продажу), то окремого об’єкта оподаткування ПДВ при наданні послуг з ремонту не виникає. Відповідно:

Податкові зобов’язання за п. 188.1 ПКУ на вартість ремонту або запчастин не нараховуються.

Компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ також не нараховуються, оскільки запчастини використовуються в оподатковуваних операціях (у межах господарської діяльності).

Важливо! Для уникнення ризиків необхідно документально підтвердити, що вартість майбутніх гарантійних ремонтів уже закладена в ціну двигунів. Це доцільно зафіксувати у наказі про цінову політику або в калькуляції ціни товару.

На важливості такого підтвердження наголошує і Верховний Суд (постанова від 14.11.2024 у справі №320/6653/22). У зазначеній справі підприємство програло спір, оскільки не змогло належним чином довести суду, що вартість безоплатних послуг з ремонту була дійсно включена до ціни реалізації товарів. Податківці трактували такий ремонт як безоплатне надання послуг з відповідним нарахуванням ПДВ.

Висновки: 

Витрати на гарантійний ремонт відображаються у складі витрат на збут (рахунок 93) через створення забезпечення (резерву), яке є обов’язковим для усіх підприємств (крім мікро – підприємств).

Для високодохідника передбачені податкові різниці за ст. 139 ПКУ. 

Компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховується, адже гарантійний ремонт – це частина господарської діяльності (виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу). Але це за умови, що підприємством буде документально підтверджено включення вартості гарантійних ремонтів до ціни реалізованих товарів. В іншому випадку податківці вимагатимуть нарахування ПДВ як на вартість безоплатно наданих послуг, так і на вартість запчастин, використаних під час ремонту.