Компенсація збитків покупця: як відобразити в бухобліку?

З запитання випливає, що підприємство вивезло товар за межі митної території України у митному режимі експорту. Згодом покупець-нерезидент самостійно здійснив витрати на  на лабораторні аналізи та експертизи, а підприємство-резидент компенсувало понесені покупцем витрати. Фактично, на наш погляд, така операція за своїм змістом є відшкодуванням (компенсацією) нерезиденту понесених ним витрат. Нерезидент виставив рахунок резиденту, що підтверджує суму його витрат. У результаті передача виконаних робіт або наданих послуг резиденту не відбувається.

Бухоблік

На нашу думку, витрати продавця на компенсацію витрат покупця на лабораторні аналізи та експертизи доцільно включити до витрат на збут, за статею «інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг» - п. 19 П(С)БО 16.

Оскільки платіж здійснений у валюті, потрібно дотримуватись норм П(С)БО 21 щодо обліку валютних операцій та курсових різниць.

Податок на прибуток

Відповідно до п. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ.

Коригування фінрезультату для цілей оподаткування податком на прибуток для даної ситуації  нормами ПКУ не передбачено, тож витрати на оплату такого рахунку від нерезидента відображаються в бухобліку за загальними правилами та зменшують фінрезультат для цілей оподаткування.

Наслідки з ПДВ

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників цього податку, зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Місце постачання послуг визначено у п. 186.2 та п. 186.3 ПКУ. Але в наведеному випадку платник ПДВ не надає нерезиденту жодних послуг і так само не отримує послуг від нерезидента.

Отже, можна зробити висновок, що сплата за понесені нерезидентом витрати на лабораторні аналізи та експертизи не підпадає під поняття «послуги». Тому така операція за своїм змістом вважається відшкодуванням резидентом витрат, понесених покупцем товару. Така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ, відповідно у декларації з ПДВ не відображається. Тут важливо приділити увагу первинним документам (уникати словосполучення «постачання послуг» чи «виконання робіт»), у яких зазначити суть операції — компенсація за понесені витрати на лабораторні аналізи та експертизи.

Слід зазначити, що все залежить від конкретної ситуації. Якщо це будуть розрахунки за претензіями, тоді можливі такі наслідки:

• при експортуванні товару договором передбачалося, що він буде належної якості;
• але фактично було експортовано товар, який не відповідає вимогам щодо якості, що є порушенням договору постачальником;
• унаслідок неналежного виконання постачальником договору покупець був змушений понести витрати на лабораторні аналізи та експертизи  — це його збитки;
• постачальник відшкодовує покупцеві ці збитки.

Звичайно, в договорі повинні бути зафіксовані умови щодо усунення недоліків товару або дії сторін у разі неналежного виконання договору іншою стороною, зокрема, порядок відшкодування додаткових витрат. Також можна скласти додаткову угоду до договору, в якій усе це прописати. Зазначимо, що сума відшкодування витрат не є об'єктом оподаткування ПДВ.