Цивільно-правові моменти
Договір переробки з давальницької сировини є договором підряду з виконанням роботи з матеріалу замовника та регулюється ст. 840 ЦКУ. Відповідно до ч. 2 ст. 840 ЦКУ в ньому мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів. Але ст. 3 ЦКУ серед загальних засад цивільного законодавства передбачено принцип свободи договору, тож сторони давальницького договору можуть встановити в договорі інші умови, не заборонені законом.
Отже, якщо відходи замовнику не повертаються, про це вказується у договорі, наприклад: «Усі відходи та металобрухт, котрі виникли в ході проведення робіт залишаються у підрядника».
Також варто зафіксувати в договорі умови переходу права власності на відходи до переробника. Відходи, що мають господарську цінність та можуть бути визнані активом, можуть переходити до переробника за плату або безоплатно, а відходи, які не визнаються активом - звичайно передаються переробнику безоплатно. За умовами запитання металобрухт передається перерообнику безоплатно.
Бухоблік
Якщо цей металобрухт можна продати спеціалізованим підприємствам та отримати економічні вигоди у вигляді виручки від їх продажу або використати якимось іншим чином у господарській діяльності підприємства, то такі відходи слід вважати активом. Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Металобрухт як актив відноситься до категорії запасів. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9). Для обліку металобрухту найдоцільніше обрати субрахунок 209 «Інші матеріали».
За умовами договору металобрухт надходить у власність переробника безоплатно, тому він оприбутковується так: Дт 209 «Інші матеріали» — Кт 746 «Iнші доходи».
П. 12 П(С)БО 9 регламентує оцінку запасів, отриманих безоплатно.
Отже, металобрухт оцінюється за справедливою вартістю з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9, якщо вони були понесені у зв'язку з доведенням металобрухту до стану, в якому він придатний для використання у запланованих цілях. Як визначити справедливу вартість металобрухту, ми писали тут, у розділі «Ситуація 1: Оприбуткування та продаж металобрухту внаслідок ліквідації ОЗ», підрозділ «Бухоблік».
Продаж металобрухту (в тому числі спеціалізованим підприємствам) відображається в обліку так:
- Д-т 943 К-т 209 – списання вартості реалізованого металобрухту;
- Д-т 36 К-т 712 – нарахування доходу від реалізації металобрухту як інших оборотних активів;
- Д-т 712 К-т 641/ПДВ – нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо підприємство – платник ПДВ.
Використання металобрухту в діяльності підприємства відображається так само, як і використання інших запасів – списанням його вартості на відповідний рахунок обліку витрат: Д-т 23, 91, 92, 93, 94 К-т 209.
Коригування фінрезультату для цілей оподаткування для даної ситуації не передбачено.
Якщо металобрухт не планується продавати або використовувати, він не визнається активом та не оприбутковується.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись