Відходи у давальницьких операціях: як облікувати?

Цивільно-правові моменти

Договір переробки з давальницької сировини є договором підряду з виконанням роботи з матеріалу замовника та регулюється ст. 840 ЦКУ. Відповідно до ч. 2 ст. 840 ЦКУ в ньому мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів. Але ст. 3 ЦКУ серед загальних засад цивільного законодавства передбачено принцип свободи договору, тож сторони давальницького договору можуть встановити в договорі інші умови, не заборонені законом.

Отже, якщо відходи замовнику не повертаються, про це вказується у договорі, наприклад: «Усі відходи та металобрухт, котрі виникли в ході проведення робіт залишаються у підрядника».

Також варто зафіксувати в договорі умови переходу права власності на відходи до переробника. Відходи, що мають господарську цінність та можуть бути визнані активом, можуть переходити до переробника за плату або безоплатно, а відходи, які не визнаються активом - звичайно передаються переробнику безоплатно. За умовами запитання металобрухт передається перерообнику безоплатно.

Бухоблік

Якщо цей металобрухт можна продати спеціалізованим підприємствам та отримати економічні вигоди у вигляді виручки від їх продажу або використати якимось іншим чином у господарській діяльності підприємства, то такі відходи слід вважати активом. Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

Металобрухт як актив відноситься до категорії запасів. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9). Для обліку металобрухту найдоцільніше обрати субрахунок 209 «Інші матеріали».

За умовами договору металобрухт надходить у власність переробника безоплатно,  тому він оприбутковується так: Дт 209 «Інші матеріали» — Кт 746 «Iнші доходи». 

П. 12 П(С)БО 9 регламентує оцінку запасів, отриманих безоплатно.

Отже, металобрухт оцінюється за справедливою вартістю з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9, якщо вони були понесені у зв'язку з доведенням металобрухту до стану, в якому він придатний для використання у запланованих цілях. Як визначити справедливу вартість металобрухту, ми писали тут, у розділі «Ситуація 1: Оприбуткування та продаж металобрухту внаслідок ліквідації ОЗ», підрозділ «Бухоблік».

Продаж металобрухту (в тому числі спеціалізованим підприємствам) відображається в обліку так:

• Д-т 943 К-т 209 – списання вартості реалізованого металобрухту;
• Д-т 36 К-т 712 – нарахування доходу від реалізації металобрухту як інших оборотних активів;
• Д-т 712 К-т 641/ПДВ – нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо підприємство – платник ПДВ.

Використання металобрухту в діяльності підприємства відображається так само, як і використання інших запасів – списанням його вартості на відповідний рахунок обліку витрат: Д-т 23, 91, 92, 93, 94 К-т 209.

Коригування фінрезультату для цілей оподаткування для даної ситуації не передбачено.

Якщо металобрухт не планується продавати або використовувати, він не визнається активом та не оприбутковується.