У бухгалтерському обліку правила списання безнадійної заборгованості не змінилися з 01.01.2015 р.
Статтею 257 ЦКУ встановлена загальна позовна давність тривалістю три роки (хоча за ст. 259 ЦКУ вона може бути збільшена за домовленістю сторін). Відповідно, якщо спливає строк давності, заборгованість вважається безнадійною, оскільки СГД вже не може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Згідно з п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.99 р. №237, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. Якщо суми нарахованого резерву сумнівних боргів недостатньо, то в цьому разі безнадійна дебіторська заборгованість списується зі складу активів до складу інших операційних витрат. Сума відшкодування від колишніх боржників раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Водночас поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат підприємства.
Списання безнадійної кредиторської заборгованості регулюється Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженим наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. №20, пунктом 5 якого визначено, що якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу іншого доходу звітного періоду.
Відповідно, у тому періоді, коли спливає позовна давність, слід списати безнадійну заборгованість та визнати доходи та витрати. Якщо цього зроблено не було, слід коригувати фінансову звітність згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом МФУ від 28.05.1999 р №137.
У податковому обліку також слід було відображати доходи та витрати у тому періоді, коли спливла позовна давність щодо кожної конкретної суми. Якщо це сталося в 2015 р., то на суму списання резерву сумнівних боргів відбуваються коригування фінрезультату до оподаткування згідно п. 139.2 ПКУ.
До 01.01.2015 р. існували особливі правила податкового обліку безнадійної та сумнівної торгової заборгованості (операційної заборгованості за товари, роботи, послуги), які були викладені в ст. 159 ПКУ. Станом на 01.01.2015 р. можлива ситуація, коли платник податку на прибуток перебуває у стані врегулювання такої заборгованості. Такі суми обліковуються за правилами п. 159.1 ПКУ, що діяли до 01.01.2015 р., але тепер вони викладені у п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ. Хоча старі норми переформульовані у нових термінах коригування фінрезультату до оподаткування, їхня суть залишилася така сама, яка була до 01.01.2015 р. Таким чином, якщо платник податку на прибуток розпочав процедуру врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості за п. 159.1 ПКУ до 01.01.2015 р., він продовжує цю процедуру в такому ж самому порядку до повного врегулювання заборгованості.
Що стосується доходів від списання кредиторської заборгованості, то вони підпадають під оподаткування податком на прибуток у складі фінрезультату, визначеного за даними бухгалтерського обліку.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись