• Посилання скопійовано

Облік та списання застави (забезпечувального платежу) за договором оренди

Коли орендарю (ТОВ, платник податку на прибуток) можна віднести на витрати суму застави 8 000 грн (еквівалент однієї місячної орендної плати), сплаченої орендодавцю (ПП) за договором оренди нежитлового приміщення у квітні 2025 р., якщо в акті за 04.2025 р. окремо виділено орендну плату за місяць та «заставу на період оренди»?

Що зазначено в договорі?

Щоб надати юридично коректну відповідь, потрібно уточнити з договору:

Який правовий статус «застави»:

  • це саме забезпечувальний платіж/депозит, який:
  • підлягає поверненню після закінчення оренди (за відсутності боргів/пошкоджень), або
  • може бути зарахований у рахунок останнього місяця оренди;
  • чи це передоплата (аванс) орендної плати за певний період?

Як сформульовано умову:

  • прямо написано «повертається після закінчення договору»;
  • чи «зараховується в рахунок останніх місяців орендної плати»;
  • чи обидва варіанти («за згодою сторін» тощо)?

Бухгалтерський облік «застави» (забезпечувального платежу)

Якщо за текстом договору сума 8 000 грн:

  • виконує функцію забезпечення виконання зобов’язань орендаря перед орендодавцем (гарантія оплат, відшкодування пошкоджень тощо);
  • не є оплатою за конкретний період оренди на дату перерахування;
  • підлягає поверненню (повністю або частково) після завершення договору за відсутності порушень, то в обліку орендаря це, як правило не визнається витратами при перерахуванні;

обліковується як дебіторська заборгованість/інший актив (забезпечувальний депозит), а витрати визнаються лише тоді, коли депозит буде:

  • або зараховано в рахунок орендної плати (тоді – витрати того періоду, за який фактично погашається орендна плата);
  • або утримано орендодавцем як компенсацію витрат/збитків (витрати того періоду, коли стало відомо про утримання).

НП(С)БО 16 «Витрати» вимагає визнавати витрати у періоді, до якого вони відносяться, за принципом нарахування; орендна плата визнається витратами періодично (щомісяця) в сумі, що належить до цього періоду користування активом (див. п. 7, 9 НП(С)БО 16).​

Забезпечувальний платіж не пов’язаний безпосередньо з придбанням послуг, а виконує функцію гарантії виконання зобов’язань, тому до моменту його зарахування/утримання витрати не визнаються.

Бухгалтерські проводки:

  • при перерахуванні: Дт 377 Кт 311;
  • щомісяця орендна плата: Дт 92, 93, 94 тощо – Кт 685;
  • у періоді, коли забезпечувальний платіж зараховано в рахунок оренди (наприклад, за останній місяць): Дт 685 – Кт 377 (без нового руху грошей), і витрати на оренду вже були/будуть визнані за звичайною схемою в цьому місяці.

Якщо ж договір одразу визначає, що сплачена «застава» є передоплатою за оренду (тобто завжди буде зарахована в рахунок орендної плати, а не повернута), то такий платіж буде авансовим платежем орендної плати. У такому випадку витрати визнаються в тому періоді, за який ця сума фактично погашає орендну плату (найчастіше – саме останній місяць оренди), а не на дату перерахування авансу.​

Податок на прибуток

Для платника податку на прибуток:

  • об’єкт оподаткування визначається за даними бухобліку (пп. 134.1.1 ПКУ);
  • відповідно, дата включення забезпечувального платежу до витрат залежить від того, коли вона визнається витратами у бухгалтерському обліку (за викладеною вище логікою).

Спеціальних коригувань щодо забезпечувального платежу за договором оренди в розділі III ПКУ немає, тому податковий облік слідує за бухгалтерським, за умови відсутності інших різниць.

ПДВ (якщо сторони – платники ПДВ)

За ПДВ дуже важливо розрізняти:

  • чи виконує платіж функцію застави/забезпечувального депозиту, який підлягає поверненню,
  • чи є попередньою оплатою (аванcом) за послуги оренди, що однозначно буде зарахована в рахунок орендної плати.
  • Якщо забезпечувальний платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення зобов’язань і підлягає поверненню після виконання зобов’язань, то:
  • він не є об’єктом оподаткування ПДВ як попередня оплата,
  • податкова накладна на його суму не складається.

Якщо ж за договором передбачено, що забезпечувальний платіж зараховується в рахунок орендної плати (тобто по суті це передоплата за оренду), тоді на дату його отримання у орендодавця виникає податкове зобов’язання з ПДВ як при отриманні авансу за послуги, і він складає податкову накладну на всю суму.

Висновки

Якщо «застава» за договором є забезпечувальним платежем, що підлягає поверненню (а не передоплатою), то при перерахуванні вона не визнається витратами, а обліковується як дебіторська заборгованість до моменту її зарахування або утримання.

Якщо за текстом договору чітко визначено, що ця сума зараховується в рахунок орендної плати за останній місяць (або місяці) оренди, то слід включити її до витрат саме в останній місяць користування приміщення (через зарахування в рахунок орендної плати).​

Для податку на прибуток дата визнання витрат за платежем дорівнює даті їх визнання у бухобліку; щодо ПДВ статус цієї суми (застава чи аванс) визначається умовами договору: якщо це лише забезпечення зобов’язань і підлягає поверненню, ПДВ не нараховується, якщо це фактично аванс за оренду – ПДВ виникає на дату її сплати/отримання.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    23.07.2026419
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202642
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202629
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202623
  • Особливості інвентаризації майна після його пошкодження внаслідок обстрілу (аудіоверсія)
    На підприємстві внаслідок ворожого обстрілу постраждало одне виробниче приміщення. Проведено інвентаризацію пошкодженого майна. Чи може матеріально відповідальна особа бути головою інвентаризаційної комісії? Чи необхідно проводити повну інвентаризацію всіх активів підприємства, чи достатньо провести інвентаризацію лише активів, які знаходилися у пошкодженому приміщенні (основні засоби, МНМА, МШП, сировина та матеріали)?
    20.07.2026181