• Посилання скопійовано

Залишок пального в баку при придбанні авто: як відобразити в обліку?

Підприємство придбало автомобіль, у баку якого на момент купівлі був невеликий залишок пального (5-6 літрів). Окремі первинні документи на це пальне відсутні. Чи потрібно оприбутковувати такий залишок пального окремо, і якщо так, то яким чином відобразити це в бухобліку?

Для вирішення цього питання розглянемо три можливі варіанти обліку, проаналізувавши їх відповідність нормам законодавства та принципам бухгалтерського обліку.

 

Варіант 1: Включення вартості пального до первісної вартості автомобіля (рекомендований підхід)

Цей підхід є найбільш обґрунтованим, логічним та поширеним на практиці.

Згідно з п. 8 НП(С)БО 7, первісна вартість об'єкта основних засобів складається з витрат на його придбання, доставку, монтаж та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основного засобу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою.

Невеликий залишок пального в баку є саме тим компонентом, який забезпечує готовність автомобіля до експлуатації (наприклад, для перегону на місце стоянки, проведення тестування). Автомобіль без мінімальної кількості пального не є повністю придатним до використання. Тому його вартість є невід'ємною частиною витрат на придбання автомобіля як цілісного об'єкта.

Цей підхід повністю відповідає ключовим принципам бухгалтерського обліку, закріпленим у статті 4 Закону про бухоблік:

  • Превалювання сутності над формою: за своєю економічною суттю операція є єдиним придбанням готового до експлуатації об'єкта, а не окремо автомобіля та пального;
  • Суттєвість: вартість 5-6 літрів пального є незначною (несуттєвою) порівняно з вартістю вантажного автомобіля, тому виділяти її окремо недоцільно.

По суті якщо автомобіль укомплектований різними компонентами, то всі ці компоненти включаються до первісної вартості автомобіля як єдиного об'єкта ОЗ. Аналогічно і з пальним у баку: воно є частиною укомплектованого автомобіля, що передається.

 

Бухгалтерський облік

Окремі бухгалтерські проведення для оприбуткування пального не потрібні. Вся вартість автомобіля, зазначена в договорі та акті приймання-передачі, капіталізується як єдиний об'єкт:

  • Дт 152 Кт 631 — на загальну вартість автомобіля згідно з документами (без урахування ПДВ);
  • Дт 641 Кт 631 – відображено ПДВ у вартості придбання, якщо покупець платник ПДВ;
  • Дт 105 Кт 152 — введення автомобіля в експлуатацію.

 

Варіант 2: Оприбуткування пального як безоплатно отриманих запасів (не рекомендований підхід)

Цей підхід ґрунтується на припущенні, що оскільки пальне не згадане в документах, воно отримане безоплатно.

Формально, пп. 12 НП(С)БО 9 вимагає оприбутковувати безоплатно отримані запаси за їх справедливою вартістю з визнанням іншого операційного доходу (Дт 203 – Кт 718).

Однак цей підхід концептуально хибний для даної ситуації, тому що:

  • Немає факту дарування: Операція є оплатним договором купівлі-продажу. Припускати, що частина майна передається безоплатно, штучно і не відповідає намірам сторін;
  • Створюється штучний дохід: Відображення доходу на субрахунку 718 призводить до збільшення фінансового результату та, відповідно, об'єкта оподаткування податком на прибуток у періоді оприбуткування (пп. 134.1.1 ПКУ);
  • Надмірне адміністрування: Потрібно створювати комісію, складати акт про оприбуткування, обґрунтовувати справедливу вартість, що є нераціональним для такої незначної суми.

 

Варіант 3: Виділення вартості пального із загальної суми (теоретично можливий, але непрактичний)

Цей варіант передбачає застосування за аналогією пп. 9 НП(С)БО 7 та розподіл загальної вартості договору між автомобілем і пальним пропорційно до їх справедливої вартості: «Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів».

Недоліки цього підходу:

  • Складність реалізації: Без даних від постачальника визначення справедливої вартості кожного компонента для коректного розподілу є ускладненим і суб'єктивним;
  • Недоцільність: Як і попередній варіант, він порушує принцип суттєвості та вимагає невиправданих адміністративних зусиль.

Висновки:

  • Найбільш правильним та обґрунтованим є включення вартості придбаного автомобіля разом із залишком пального в баку до його первісної вартості як єдиного комплексного об'єкта основних засобів;
  • Окремо оприбутковувати залишок пального не потрібно. Варіанти з оприбуткуванням як безоплатно отриманого активу або виділенням його вартості із загальної суми є непрактичними, не відповідають суті операції та можуть призвести до штучного завищення доходів;
  • У бухгалтерському обліку вся сума, сплачена за автомобіль згідно з договором, капіталізується через рахунки 152 "Придбання основних засобів" та 105 "Транспортні засоби" без жодних додаткових проведень.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Курсові різниці при виданому авансі на відрядження: чи повертається різниця працівником?
    Керівнику підприємства видано аванс 14 565,06 грн на 4-денне закордонне відрядження з розрахунку 75 євро за добу (300 євро × курс НБУ 48,5502 на дату видачі). 03.11.2025 р. він звітується, але курс НБУ на дату затвердження авансового звіту зменшився до 48,4088 грн. Чи повинен керівник повернути різницю між виданим авансом і сумою витрат, перерахованою за новим курсом? Я відобразити операцію в бухобліку?
    06.11.202532
  • Облік податку на дохід нерезидента (конструктивні дивіденди)
    Якими бухгалтерськими проведеннями (Дт/Кт) слід відобразити нарахування податку на дохід нерезидента (як конструктивні дивіденди) у зв'язку з донарахуванням за контрольованими операціями? Як це нарахування коректно відображається в Додатку ПН до декларації з податку на прибуток (рядок 30)?
    06.11.202531
  • Особливості обліку віддільних поліпшень у орендаря
    ТОВ уклало договір оренди приміщення. В приміщенні проводилися підготовчі роботи монтажу системи електропостачання (лічильники, щитки, проводка). В обліку витрати відображені за Дт 152, обладнання не введено в експлуатацію. Договір оренди розірвали, демонтували всю електропроводку та обладнання, та перевезли на інший об’єкт оренди. Як відобразити в обліку монтаж та демонтаж поліпшень, не введених в експлуатацію?
    05.11.202539
  • Нюанси обліку та оподаткування ліквідації пошкоджених основних засобів
    У червні 2025 р. вагони ТОВ зійшли з рейок та не можуть використовуватися надалі за призначенням. Страхова компанія планує відшкодувати оціночну суму за вирахуванням франшизи та ринкової вартості вагону після ДТП. ТОВ вагони не забрало. Які особливості відображення в обліку списання вагонів та оподаткування даної операції, якщо ТОВ не буде забирати залишки вагонів?
    05.11.202534
  • Перекидання авансу між договорами з одним нерезидентом: як відобразити в обліку?
    Підприємство працює з одним нерезидентом, з яким у нього кілька договорів. Виникли такі ситуації: 1. Нерезиденту помилково перерахований аванс не за тим договором. Підприємство написало лист нерезиденту про перекидку авансу на той договір, по якому будуть отримані товари (послуги). 2. Були перераховані кошти за послуги не за тим договором і було направлено лист про перекидку коштів за договором, за яким вже отримані послуги. Чи правомірні дії підприємства? Що потрібно ще зробити підприємству? Як правильно оформити перекидання коштів з одного договору нерезидента на інший договір того ж нерезидента?
    05.11.202540