• Посилання скопійовано

Для видачі коштів під звіт договір про матеріальну відповідальність не укладається

Чи необхідно укладати договір про повну матеріальну відповідальність із працівником, якому планується видати під звіт велику суму грошей?

Трудове законодавство, захищаючи права працівників, встановлює певні обмеження щодо їх матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству, організації, установі. Одним із них є обмеження сфери застосування договорів про повну матеріальну відповідальність. Такі договори, згідно зі ст. 135-1 КЗпП, дозволяється укладати лише з повнолітніми працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабміном. На сьогодні діє перелік посад і робіт, затверджений ще постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. №447/24. Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, що згідно зі ст. 135-2 КЗпП допускається при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника, затверджено наказом Мінпраці України від 12.05.96 р. №43.


З працівниками, які не працюють на посадах або не виконують роботи, зазначені в одному з переліків, укладати договори про матеріальну відповідальність не можна взагалі. А договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність можна укладати лише з працівниками, які працюють на посадах або роботах, що є в першому переліку.

Отже, якщо, наприклад, інженер або економіст, які відповідно до посадових обов'язків безпосередньо не виконують роботи, пов'язані зі збереженням цінностей, їдуть у тривале відрядження і їм видається під звіт велика сума грошей, договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність із ними укладати не лише не треба, а й не можна. Умови такого договору будуть недійсними з огляду на ст. 9 КЗпП.

Проте законодавець установив у п. 2 ст. 134 КЗпП правило, відповідно до якого працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їхньої вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли майно та інші цінності були одержані таким працівником під звіт.

Таким чином, у разі якщо працівникові видано під звіт суму грошей, він несе відповідальність за них у повному розмірі — незалежно від того, чи укладено з ним договір про матеріальну відповідальність.

Якщо ж ідеться про видачу коштів під звіт для закупівлі матеріальних цінностей, які підзвітна особа зобов'язана придбати і здати на склад (чи іншим чином передати підприємству), то в разі коли її посада входить до переліку, затвердженого вищезгаданою Постановою №447/24, необхідно укласти з такою особою договір про повну матеріальну відповідальність. Проте його укладення, як правило, пов'язується не безпосередньо із видачею коштів під звіт, а з фактом прийняття такої особи на роботу на посаді з відповідними обов'язками.

Нагадаємо також про те, що згідно з п. 1 Постанови Правління НБУ від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня установлено в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Слід також зауважити, що, згідно зі ст. 136 КЗпП, покриття шкоди працівниками за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (адміністрації) шляхом відрахування із заробітної плати працівника допускається лише в розмірі, що не перевищує їхнього середнього місячного заробітку (це правило діє для всіх випадків покриття шкоди — як при повній, так і при обмеженій матеріальній відповідальності). Якщо ж розмір шкоди (неповернута сума підзвітних коштів) перевищує середньомісячний заробіток працівника (1), покриття шкоди провадиться шляхом подання позову до суду.

-------------(1)-------------

Середньомісячний заробіток у цьому разі обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. №100, виходячи із заробітку за 2 останні повні місяці (за робочі дні).

------------------------------

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Кравчук Олексій

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Уцінка запасів у бухгалтерському та податковому обліку
    Яким є порядок проведення та документального оформлення уцінки запасів згідно з НП(С)БО 9 «Запаси»? Розкрийте критерії визначення чистої вартості реалізації, правила відображення результатів уцінки на рахунках бухгалтерського обліку та вплив цих операцій на податковий облік з податку на прибуток і ПДВ
    Сьогодні 10:0218
  • Пошкоджено частину імпортованого товару: наслідки для імпортера
    Підприємство – платник податку на прибуток та ПДВ придбало товар у нерезидента, оформлено ВМД, сплачено ПДВ. Під час перевезення товару власним транспортом внаслідок ДТП частина товару була пошкоджена. Складено акт страховою компанією, але вона не виплачує компенсацію за пошкоджений товар, поки підприємство не надасть документ про його утилізацію або продаж. Як відобразити цю операцію в бухобліку? Які наслідки з ПДВ?
    28.01.202619
  • Дисконтування відсоткової позики від нерезидента: момент, ставка та розрахунок
    ТОВ (загальна система) отримало відсоткову позику від нерезидента у липні 2024 року у сумі 100 000 євро, термін дії позики до 31.07.2025 р. У липні 2025 року термін дії позики продовжений до 31.12.2027 року додатковою угодою, сума позики збільшена на 100 000 євро. Річна ставка позики 8,63%, загальна сума позики на 31.12.2025 р. склала 200 000 євро. З якого моменту виникає обов’язок дисконтування? Яку ставку обрати для дисконтування? Чи достатньо для обрання ставки дисконтування отримати довідку обслуговуючого банку по ставках аналогічних кредитів? Як провести розрахунок дисконтування (наведіть приклад розрахунку)
    28.01.202626
  • Облік розробки БПЛА за кошти цільового фінансування
    Підприємство займається розробкою нових видів БПЛА. Виробництво здійснюється на умовах цільового фінансування (отримання пожертви від благодійного фонду). БПЛА під час тестових випробувань знищуються. На яку дату відображаються доходи та витрати по операціях виготовлення тестових зразків БПЛА?
    27.01.202625
  • Особливості обліку та оподаткування рекламних послуг від нерезидента (Facebook), оплачених корпоративною карткою
    Підприємство на загальній системі оподаткування оплачує рекламу у Facebook за допомогою КПК. Виникає часовий розрив між датою квитанції (08.01), фактичним списанням коштів з рахунку (10.01) та датою затвердження авансового звіту (31.01). Якою датою складати ПН? Чи можна скласти зведену ПН? Чи можна застосувати код послуги згідно з 63.11? Коли визнавати витрати?
    26.01.2026422