Трудове законодавство, захищаючи права працівників, встановлює певні обмеження щодо їх матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству, організації, установі. Одним із них є обмеження сфери застосування договорів про повну матеріальну відповідальність. Такі договори, згідно зі ст. 135-1 КЗпП, дозволяється укладати лише з повнолітніми працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабміном. На сьогодні діє перелік посад і робіт, затверджений ще постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. №447/24. Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, що згідно зі ст. 135-2 КЗпП допускається при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника, затверджено наказом Мінпраці України від 12.05.96 р. №43.
З працівниками, які не працюють на посадах або не виконують роботи, зазначені в одному з переліків, укладати договори про матеріальну відповідальність не можна взагалі. А договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність можна укладати лише з працівниками, які працюють на посадах або роботах, що є в першому переліку.
Отже, якщо, наприклад, інженер або економіст, які відповідно до посадових обов'язків безпосередньо не виконують роботи, пов'язані зі збереженням цінностей, їдуть у тривале відрядження і їм видається під звіт велика сума грошей, договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність із ними укладати не лише не треба, а й не можна. Умови такого договору будуть недійсними з огляду на ст. 9 КЗпП.
Проте законодавець установив у п. 2 ст. 134 КЗпП правило, відповідно до якого працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їхньої вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли майно та інші цінності були одержані таким працівником під звіт.
Таким чином, у разі якщо працівникові видано під звіт суму грошей, він несе відповідальність за них у повному розмірі — незалежно від того, чи укладено з ним договір про матеріальну відповідальність.
Якщо ж ідеться про видачу коштів під звіт для закупівлі матеріальних цінностей, які підзвітна особа зобов'язана придбати і здати на склад (чи іншим чином передати підприємству), то в разі коли її посада входить до переліку, затвердженого вищезгаданою Постановою №447/24, необхідно укласти з такою особою договір про повну матеріальну відповідальність. Проте його укладення, як правило, пов'язується не безпосередньо із видачею коштів під звіт, а з фактом прийняття такої особи на роботу на посаді з відповідними обов'язками.
Нагадаємо також про те, що згідно з п. 1 Постанови Правління НБУ від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня установлено в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.
Слід також зауважити, що, згідно зі ст. 136 КЗпП, покриття шкоди працівниками за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (адміністрації) шляхом відрахування із заробітної плати працівника допускається лише в розмірі, що не перевищує їхнього середнього місячного заробітку (це правило діє для всіх випадків покриття шкоди — як при повній, так і при обмеженій матеріальній відповідальності). Якщо ж розмір шкоди (неповернута сума підзвітних коштів) перевищує середньомісячний заробіток працівника (1), покриття шкоди провадиться шляхом подання позову до суду.
-------------(1)-------------
Середньомісячний заробіток у цьому разі обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. №100, виходячи із заробітку за 2 останні повні місяці (за робочі дні).
------------------------------
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись