Дисконтування позики від засновника

Згідно з нормами п. 4 НП(С)БО 11 поточні зобов’язання - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення (п. 11 НП(С)БО 11). Довгострокові зобов’язання - всі зобов'язання, які не є поточними. Відповідно до п. 9 НП(С)БО 11 довгострокові зобов'язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 НП(С)БО 11).

Тобто, дисконтують тільки довгострокову заборгованість.

При укладенні  договору на 1 рік заборгованість за договором є поточною. І далі внаслідок пролонгації ще на один рік на момент такої пролонгації заборгованість вважається поточною, та її не потрібно дисконтувати.

Але податкова служба має іншу думку, оскільки «…вказані зобов`язання є довгостроковими через пролонгацію кожного року строків їх повернення на підставі додаткових угод до договорів про надання фінансової допомоги…».

На бік податкової служби чомусь став і суд (див. Постанову третього апеляційного адмінсуду від 24.09.2020 р. у справі №160/6107/19).

Ми з таким рішенням суду не погоджуємося. Тому що в період укладення договору заборгованість за договором була поточною, тож підстав для дисконтування не було. І далі внаслідок пролонгації ще на один рік на момент такої пролонгації заборгованість була поточною, тож і не потрібно було дисконтувати.

Причому в момент укладення договору, оскільки він був укладений на один рік, навіть технічно неможливо було провести дисконтування, адже на той момент не було відомо, який загальний строк договору буде після всіх його майбутніх пролонгацій. 

Але оскільки маємо судовий прецедент, підприємству потрібно бути готовим до такого розвитку подій та бути готовим відстоювати власну правоту.

У грудні 2024 року договір позики пролонговано на три роки. Зобов’язання по позиці стає довгостроковим, та підлягає дисконтуванню (НП(С)БО 11).

Відсотки за позикою є фінансовими витратами (п. 27 НП(С)БО 16) і відносяться на субрахунок 952 «Інші фінансові витрати». Витрати на проценти за користування позикою мають відображатися у звітному періоді їх нарахування — це підтверджує абз. 2 п. 7 НП(С)БО 16. Згідно з п. 4 НП(С)БО 31, фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані, тобто визнані зобов'язаннями.

Ставка дисконтування – це суттєвий показник в розрахунку, оскільки її збільшення впливає на теперішню (поточну) вартість: чим ставка дисконтування більша, тим вартість менша. Ніяких конкретних вказівок, яку ставку дисконтування обирати, ні в НП(С)БО, ні в іншому в законодавстві немає.

Для  договорів позики  процент порівнюють з ринковою ставкою відсотка, що використовується в операціях з аналогічними активами  (п. 14 НП(С)БО 28). 

Практичні рекомендації по вибору ставки дисконтування надав Мінфін в Інформаційному повідомленні від 15.12.2021.

Ставка дисконту базується на ринковій ставці. Якщо ринкову ставку відсотка визначити проблематично, можна брати ставку відсотка на можливі позики, які може отримати конкретне підприємство. Наприклад, зазначає Мінфін, якщо підприємство може взяти позику (кредит) у конкретного банку, тоді для визначення ставки дисконту можливо брати ставку кредиту в конкретному банку. У разі відсутності зазначеної інформації, на думку Мінфіну, можуть застосовуватись ставки, які визначаються на основі безризикової ставки, скоригованої на ризики, пов’язані з такою заборгованістю.

Замість ставки на можливі позики можна взяти ставку, розраховану за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. Така ставка показує середню дохідність, якої очікують власники (інвестори) підприємства, вкладаючи в нього кошти.

Мінфін окремо підкреслив, що ставка дисконту може відрізнятися від ставки, яку підприємство взяло за основу для розрахунку, на розмір ризиків. 

Краще якось документально оформити обрання ставки дисконтування. Поради тоді такі:

• пояснити у бухгалтерській довідці обрання ставки й усі розрахунки;
• закріпити в обліковій політиці, за яким принципом обирається ставка дисконтування.