• Посилання скопійовано

Нові критерії пов’язаних осіб з 01.01.2025 р.

Підприємство-резидент України має засновника – нерезидента, який також є замовником послуг, від якого підприємство отримує більшу частину доходу. За новим критерієм пов’язаних осіб, який діє з 01.01.2025 р., цей нерезидент вважатиметься пов’язаною особою. Перша декларація з податку на прибуток, в якій це потрібно врахувати, – це декларація за 2025 рік, яка подаватиметься у 2026 році? У якій звітності це ще потрібно відобразити?

Щодо нових критеріїв пов’язаних осіб

Визначення терміну «пов’язані особи» наведено в пп. 14.1.159 ПКУ.

Законом України від 18.06.2024 р. №3813-ІХ до пп. 14.1.159 ПКУ внесено зміни, зокрема й нові критерії пов’язаності осіб, які, згідно з останнім абзацом ч. 1 розд. ІІ Закону №3813-ІХ, набувають чинності з 01.01.2025 р.

Оскільки ці нові критерії набувають чинності з 01.01.2025 р., то й застосовувати їх слід, на наш погляд, лише у 2025 році, враховуючи у декларації з податку на прибуток за 2025 рік, яка подаватиметься у 2026 році.

 

Які це нові критерії?

Додаткові критерії для юридичних осіб:

  • доходи (виручка) юридичної особи - резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі - нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи - резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;
  • вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою - резидентом в іншої окремої юридичної особи - нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом.

Щодо фізичних осіб, то тут уточнено один із критеріїв:

  • У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу становить 25 і більше відсотків, усі особи такого ланцюга є пов’язаними (незалежно від результатів множення).

А раніше, до внесення змін, такий відсоток був 20, а не 25.

 

У якій звітності це ще потрібно врахувати?

На платників податку на прибуток, які здійснюють операції з пов’язаними особами, може поширюватися процедура трансфертного ціноутворення, встановлена ст. 39 ПКУ, за умови, що операції є контрольованими.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) та пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Тож якщо цих умов дотримано, на підприємство поширюється процедура трансфертного ціноутворення. Воно має звітуватися згідно з п. 39.4 ПКУ, зокрема, подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції (див. пп. 39.4.2 ПКУ).

Тобто, за 2025 рік - до 01.10.2026 р.

Про цей звіт можна почитати туттуттут.

Окрім того, у підприємства виникатиме обов’язок складати додаток ТЦ до декларації за 2025 рік.

Крім того, фінрезультат до оподаткування може коригуватися на різниці з розд. ІІІ ПКУ – за пп. 140.5.1, пп. 140.5.2, пп. 140.5.2-1пп. 140.5.4 ПКУ та інших, залежно від виду господарських операцій, які здійснюються між сторонами.

У разі коригування на різниці потрібно буде заповнювати відповідні рядки додатка РІ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Чи потрібно дисконтувати заборгованість за відсотками, яка не виплачується кілька років?
    У 2020 р. юрособа-резидент отримала від засновника юрособи-нерезидента, який володіє 80% акцій, відсоткову позику строком на 1 рік. Кожний рік договір продовжувався ще на рік. Позика досі не повернута. Відсотки нараховуються, але не перераховуються позичальнику згідно з п. 17 Постанови НБУ від 24.02.2022 р. №18. Чи правомірно заборгованість з виплати відсотків вважати довгостроковою та дисконтувати?
    Сьогодні 14:11101
  • Які витрати включаються до 50% витрат за пп. 14.1.159 ПКУ?
    Підприємство, основним видом діяльності якого є торгівля, закуповує в одного нерезидента товар обсягом понад 75% усього імпорту. Які операції, пов'язані з придбанням, включаються до 50% загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг) за нормами пп. 14.1.159 ПКУ? Чи враховуються тут інші статті витрат, наприклад, заробітна плата тощо?
    Сьогодні 13:4022
  • Особливості бухгалтерського обліку неприбуткової організації
    Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити в бухобліку неприбуткової організації: оприбуткування благодійної та безповоротної фіндопомоги; грошову допомогу членам організації; списання витрат на проведення благодійних заходів (в т.ч. чай, каву тощо); видачу продуктових наборів, придбаних за благодійні внески? Чи потрібно проводити підзвітні кошти через субрахунок 372, чи можна одразу списати на витрати?
    Сьогодні 12:0124
  • Облік тари: чи можна перевести зворотну тару в обліку зі складу запасів до складу необоротних активів?
    На підприємстві є металеві контейнери, які вже не один рік обліковуються на рахунку 204. В цих контейнерах транспортується готова продукція, вони є зворотною тарою, строк їх використання перевищує 1 рік. Чи можна перевести ці контейнери в обліку до складу інвентарної тари (рах. 115) або МНМА (рах.112)? Як це зробити?
    Сьогодні 11:0035
  • Як обліковуються курсові різниці за коштами цільового фінансування?
    Як обліковують курсові різниці (залишок валюти на рахунку) при отриманні цільового валютного фінансування неприбутковою організацією? Як обліковують від’ємну та додатну курсову різницю при закритті звітного періоду? Чи впливають суми курсових різниць на рахунок обліку цільового фінансування, якщо так, то як це відображати у бухобліку? У якій сумі визнавати дохід та в якому рядку Звіту відображати, в який період?
    Сьогодні 10:2512