Бухгалтерський облік права на використання баз даних

Перш за все ідентифікуємо об’єкт обліку. 

База даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої інформації у довільній формі, що розташовані у систематизованому або упорядкованому вигляді, що можуть бути доступні за допомогою спеціальної пошукової системи та/або на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів (ст. 1 Закону про авторське право).

Тобто база даних (далі – БД) є об’єктом авторського права. І в залежності від способу набуття та напрямку її використання для підприємства вона є або нематеріальним активом, або витратами.

Нематеріальний актив

Критерії визнання:

• це немонетарний актив, що не має матеріальної форми;
• він може бути ідентифікований, тобто відділений, відокремлений від підприємства. 

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена (п.6 НП(С)БО 8).

Тому, в першу чергу аналізуємо умови договору.

Право на використання БД в наведеній ситуації не відповідає критеріям визнання нематеріального активу, зокрема актив не може бути відчужений (проданий, переданий в оренду та інше).

Роялті

І наступним є питання - це надання послуг чи виплата роялті для цілей оподаткування.

Знову повертаємося до вивчення умов договору і аналізуємо їх положення, враховуючи визначення терміну «роялті» у ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ, роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Більш детально ми писали про це тут. 

Не вважаються роялті платежі, отримані:

• як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");
• за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;
• за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи.

Податківці зауважили, що відповідь на питання, чи належить платіж за використання бази даних до роялті, може бути дана лише на підставі аналізу умов конкретного договору, а саме: чи обмежені умови використання такої бази за її функціональним призначенням та чи передбачають умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності права щодо продажу, оприлюднення окремих видів об’єктів права інтелектуальної власності.

Тобто, роялті – це винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Якщо БД буде використовуватися за функціональним призначенням, то даний платіж не вважається роялті.

Звичайно, залишаються варіанти для маневру, зокрема для ідентифікації операції необхідно вивчити умови договору.

Якщо ознак роялті у договорі не має, тоді це буде послуга. Вона полягатиме в тому, що фактично підприємству надано доступ до інформації на 12 місяців. Оплата за цю послугу проводиться авансомі за умови надання постачальником відповідного акту це є витрати майбутніх періодів.

Витрати майбутніх періодів – це відстрочені у часі визнання витрати. Вони виникають в одному звітному періоді, але пов’язані у часі з іншим звітним періодом або доходом, який буде отриманий в такому періоді. 

Витрати за користування БД, якщо це кваліфіконвано як послугу, відносяться на рахунок 39 та рівномірно списуються протягом строку використання, тобто 12 місяців. Залежно від призначення БД витрати списуються на відповідні рахунки: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 39.