Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:
- економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
- вони готові до продажу у їх теперішньому стані;
- їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
- умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
- здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.
Зауважимо, що відповідно до пп. 9 розділу ІІ НП(С)БО 27 необоротні активи та група вибуття, утримувані для продажу, відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності на дату балансу за найменшою з двох величин – балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації. Це імперативна норма, яка обов’язкова до виконання. Тому кожного разу, коли необоротний актив переводиться до групи вибуття, потрібно визначати його чисту вартість реалізації та порівнювати її з балансовою вартістю. Згідно з пп. 4 НП(С)БО 7 чиста вартість реалізації необоротного активу – це справедлива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію. Своєю чергою, справедлива вартість – це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (пп. 4 НП(С)БО 19).
Більш детально про це ми писали тут.
Відповідно до умов наведеної ситуації у вересні 2021 р. основні засоби (меблі) відповідали критеріям визнання необоротних актиів, утримуваних для продажу та були переведені до складу таких необоротних активів за балансовою вартістю.
Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це обумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу (п.1 роз. ІІ НП(С)БО 27).
Військова агресія російської федерації проти України є обставинами непереборної сили, які поза контролем підприємства. Та застосувати даний пункт можна в тому випадку, якщо підприємство продовжувало дії щодо продажу. В іншому випадку такі необоротні активи необхідно повернути у склад основних засобів по найближчій з дат: прийняття рішення про використання або закінчення року при відсутності дій щодо продажу.
Продаж необоротних активів більше року буває рідко, проте можливо, особливо щодо нерухомості, оскільки процедура оформлення документів може бути достатньо тривалою. Але в наведеній ситуації об’єкт продажу - меблі, що не потребує додаткових процедур оформлення. Тому ці необоротні активи необхідно було повернути до складу основних засобів не пізніше вересня 2022 р.
У разі відмови від реалізації необоротного активу підприємство оцінює необоротний актив, який більше не визнається як утримуваний для продажу за нижчою з оцінок:
а) балансовою вартістю необоротного активу або групи вибуття на момент їх визнання як утримуваних для продажу, скоригованою на суми амортизації та переоцінки, які було б визнано за період його утримання для продажу;
або
б) вищою з оцінок: чистою вартістю реалізації необоротного активу або вартістю використання.
Питання розглядаємо виходячи з наведеної умови - балансова вартість нижче чистої вартості реалізації.
Тобто у вересні 2022 підприємство переводить меблі до складу основних засобів з коригуванням вартості на суму амортизації і продовжує їх амортизувати. У грудні 2023 р. залишкова вартість основних засобів дорівнює нулю. Комісія, що сформована підприємством, визначає відповідність основних засобів критеріям визнання активу. Якщо дооцінку вирішено не проводити, то такі ОЗ можна продовжувати обліковувати кількісно. Кількісний облік не порушує вимог національних стандартів з бухобліку, а його застосування — право, а не обов’язок платників податків. Більше детально про це ми писали тут.
За загальним правилом, пропонуємо провести таке виправлення на дату виявлення невідповідності і зробити запис у бухобліку: Дт 441 Кт 131. Позаяк коригування проводиться за 2022-2023 рр. у 2024 р. Цей запис в обліку роблять на підставі бухгалтерської довідки, дата довідки – це дата виявлення. Докладніше про бухгалтерську довідку ми розповіли в «ДК» №15/2023, коментуючи лист Мінфіну від 21.03.2023 р. №41010-07-5/7607 (див. «ДК» №5/2024). Щодо відображення даної операції у звітності ми писали тут.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити