Як продовжити строк корисного використання повністю замортизованих ОЗ?

Ситуація, коли основні засоби повністю замортизовані, але фактично продовжують використовуватися за призначенням, не спричиняє негативних наслідків для підприємства.

У нашому матеріалі в ДК №02/2014 ми пишемо про те, що переоцінка об'єктів ОЗ — це право підприємства, а не його обов'язок, але з деякими застереженнями.

Так, згідно з п. 16 П(С)БО 7 підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Таким чином, дооцінка ОЗ — справа винятково добровільна.

З огляду на те, що дооцінка ОЗ здійснюється на добровільних засадах і пов'язана з додатковим обсягом роботи та додатковими витратами (на професійну оцінку), а також має наслідком переоцінку всієї групи ОЗ, можна продовжувати обліковувати об'єкти ОЗ з нульовою залишковою вартістю тільки за кількістю, тобто вести їх кількісний облік. Дані кількісного обліку підтверджуватимуться інвентарними картками обліку основних засобів. Списання таких об'єктів ОЗ проводиться в загальному порядку.

Далі, якщо строк корисного використання ОЗ закінчився, а об’єкт продовжує приносити економічні вигоди, то відповідно до п. 25 П(С)БО 7 такий строк може бути переглянуто.

З урахуванням нового строку корисного використання амортизація нараховується з місяця, наступного за місяцем зміни строку (п. 25 П(С)БО 7 та п. 26 Методрекомендацій №561). У ситуації з повністю замортизованими об’єктами нова амортизація і надалі не нараховуватиметься, а раніше нарахована амортизація перерахунку не підлягає. А все тому, що такі корективи — це зміна облікових оцінок, що впливають на фінрезультат у тому періоді, в якому відбулася зміна, та в наступних періодах, якщо така зміна впливає на ці періоди (п. 8 П(С)БО 6).

Якщо облік замортизованих ОЗ проводиться без їх дооцінки, такий підхід ще називають кількісним обліком, адже фактично об’єкти не впливають на визначення фінрезультату від господарської діяльності, проте продовжують приносити підприємству економічні вигоди.

Кількісний облік не порушує вимог національних стандартів з бухобліку, а його застосування — право, а не обов’язок платників податків.

Оскільки форми первинних документів з обліку ОЗ, які затверджено в установленому порядку (зокрема, Наказом Мінстату №352), не містять реквізитів для відображення строків корисного використання (експлуатації), то їх має бути встановлено у розпорядчому акті (наказі, розпорядженні) (лист Мінфіну від 08.08.2012 р. №31-08410-07-10/19584). Тобто строки продовження корисного використання ОЗ має бути зафіксовано у розпорядчому документі на підприємстві.