Як провести в бухобліку митну декларацію з імпорту товарів?

Про те, які платежі сплачуються на митниці при імпорті товарів, ми писали у аналітиці. 

Відповідно до ст. 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Цілі використання відомостей про митну вартість товарів визначені у ст. 50 МКУ, це:

• нарахування митних платежів. В даному випадку це нарахування мита та ПДВ при імпорті товарів;
• застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;
• ведення митної статистики;
• розрахунок податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Це значить, що під час перевірки імпортних операцій, а саме нарахування мита та імпортного ПДВ, податківці будуть використовувати митну вартість як базу нарахування цих платежів.

З метою бухобліку імпортованих товарів слід дотримуватися приписів НП(С)БО 9. Відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: 

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем). Саме тут «сидить» вартість товарів, визначена згідно рахунку постачальника;
• суми ввізного мита. Мито включається до первісної вартості товарів у фактичній сумі, що нарахована митними органами на митну вартість товарів;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству. До цієї статті потрапить ПДВ, якщо підприємство не має права на податковий кредит (наприклад, якщо імпортований товар призначається для використання у неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності платника ПДВ);
• транспортно-заготівельні витрати;
• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Як бачимо, митна вартість товарів використовується тільки як база для нарахування митних платежів і не відображається в бухобліку. У свою чергу, суми мита та ПДВ в бухобліку відображаються за фактично нарахованими сумами без їх співставлення з фактурною вартістю товарів.

Відповідно до ст. 57 МКУ, основним методом визначення митної вартості є метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Інші, другорядні методи застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Крім ціни товарів за договором, до митної вартості включаються додаткові витрати, перелік яких наведений у ч. 10 ст. 58 МКУ. За цим переліком до митної вартості товарів включається, зокрема, вартість перевезення товарів до митного кордону України (тобто до митного котролю) та витрати на його страхування (див. пп. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 МКУ). В даному випадку, можливо, фактурна вартість товару була збільшена на такі витрати. Суму витрат на транспортування, страхування і т.д. можна знайти в рахунках перевізника та страхової компанії, які були пред’явлені при митному оформленні товару та зазначені в графі 44 митної декларації.

Облік митних платежів та оприбуткування імпортного товару покажемо на прикладі

Фактурна вартість товару згідно рахунку постачальника 10000 євро. Курс євро на дату розмитнення – 44,8 грн/євро. Підприємство-імпортер понесло витрати на перевезення товару до митного посту 76160 грн та на  страхування вантажу – 13440 грн. 

Митна вартість товару: 10000 євро * 44,8 = 448000 грн; до неї додається вартість транспортування та страхування вантажу: 448000 + 76160 + 13440 = 537600 грн.

У митній декларації за даними цього прикладу це відображається так:

• Графа 22 – валюта та фактурна вартість товару у валюті – 10000 євро;
• Графа 23 – курс 44,8 грн/євро;
• Графа 44 – номери рахунків постачальника, страхової компанії, перевізника і т.п. – ці рахунки також пред’являються на митниці під час митного оформлення. Інформація з них використовується під час формування митної вартості;
• Графа 45 – тут зазначається митна вартість товару – 537600 грн;
• Графа 47 – тут наводиться основа нарахування митних платежів та самі суми платежів. За даними прикладу тут має бути: 537600 грн – основа для нарахування мита (вид нарахування 020), сума мита 53760 грн; основа для нарахування ПДВ (вид нарахування 028): 537600 + 53760 = 591360 грн, сума ПДВ 20% = 118272,00 грн.
• Графи 45 та 47 заповнюються для кожного коду УКТ ЗЕД товарів, які розмитнені за цією митною декларацією. У прикладі припустимо, що код УКТ ЗЕД один і в митній декларації одна графа 45 та одна графа 47;
• Графа 48 – загальна сума мита та ПДВ, які нараховані по всім кодам УКТ ЗЕД за цією митною декларацією.

Як все це провести в бухобліку, покажемо у таблиці:

*) * Єдиний рахунок Держмитслужби. Більш докладно див. тут.

Після цих записів в обліку буде така картина:

• Залишок коштів на рахунку митниці – сальдо за Дт 377/митниця: 180000 – 53760 – 118272 = 7968 грн, який можна буде використати при наступному імпорті;
• Сформовано первісну вартість товару на рах. 281: 457000 + 76160 + 13440 + 53760 + 15940 + 2500 = 618800 грн;
• Імпортний ПДВ в сумі 118272 грн включено до податкового кредиту – це рядок 11.1 декларації з ПДВ саме за той період, коли була оформлена митна декларація (цей ПДВ не можна переносити на наступні звітні періоди, як податковий кредит за податковими накладними). У колонці А рядка 11.1 наводиться сума основ нарахування ПДВ (вид нарахування 028) зі всіх граф 47 митної декларації. Сума такого ПДВ не співставляється з первісною чи фактурною вартістю товарів.