Надлишки імпортного товару та ПДВ при оприбуткуванні: як облікувати?

Розберемо по-порядку.

Бухгалтерський облік надлишків товарів

Згідно з пп. 2.14 Методичних рекомендацій №2, надлишки запасів оприбутковуються:​

• за чистою вартістю реалізації – якщо вони призначені для реалізації (продажу);
• в оцінці можливого використання – якщо вони використовуються на самому підприємстві.​

Чиста вартість реалізації – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (пп. 4 НП(С)БО 9). Фактично це ринкова ціна продажу мінус витрати на реалізацію (доставка, комісія тощо).​

Оцінка можливого використання може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (пп. 2.12 Методрекомендацій №2).​

У вашому випадку товар є імпортним і призначений для реалізації, тому його потрібно оприбуткувати за чистою вартістю реалізації.​

Визначення чистої вартості реалізації для імпортного товару

Для визначення чистої вартості реалізації виявленого товару необхідно:​

1. Встановити очікувану ціну реалізації цього товару (ринкову ціну, за якою підприємство зазвичай продає подібний товар);
2. Відняти від неї очікувані витрати на реалізацію (витрати на доставку покупцю, комісійні, інші прямі витрати на продаж, якщо такі передбачені).

Важливо: метод FIFO, який ви застосовуєте при відвантаженні товарів, не використовується для оцінки надлишків, оскільки FIFO – це метод оцінки вибуття запасів, а не ціна реалізації. При оприбуткуванні надлишків застосовується чиста вартість реалізації.​

Надлишки товарів, виявлені інвентаризацією (поточною перевіркою), оприбутковуються проведенням згідно з пунктом 10 додатка 3 до Методрекомендацій №2:​

• Дт 28 «Товари» – Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» – на суму чистої вартості реалізації виявленого товару.

Цей дохід збільшує фінансовий результат підприємства і, відповідно, базу оподаткування податком на прибуток (якщо підприємство є платником податку на прибуток).​

ПДВ при оприбуткуванні надлишків

Податкові зобов'язання з ПДВ при оприбуткуванні надлишків не виникають.​

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.​

Оприбуткування надлишків товарів не є операцією з постачання товарів, оскільки не відбувається передача права власності на товар іншій особі. Це внутрішня операція підприємства щодо відображення в обліку раніше не врахованих активів.​

Державна податкова служба України в офіційних роз'ясненнях у ЗІР (ЗІР 101.04) підтверджує, що операція з оприбуткування надлишків ТМЦ не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки не відповідає терміну «постачання товарів».​

Отже, нарахування ПДВ при оприбуткуванні виявленого товару не здійснюється, незалежно від того, чи є підприємство платником ПДВ.​

Податок на прибуток

У податковому обліку платників податку на прибуток спеціальних податкових різниць щодо надлишків запасів немає. Облік ведеться за правилами бухгалтерського обліку. Оскільки оприбуткування надлишку супроводжується нарахуванням доходу за субрахунком 719, це збільшує фінансовий результат і, відповідно, оподатковуваний прибуток.​

Висновки:

Вартість оприбуткування: виявлений імпортний товар, призначений для реалізації, оприбутковується за чистою вартістю реалізації – очікувана ціна продажу мінус очікувані витрати на реалізацію, згідно з пп. 2.14 Методичних рекомендацій №2 та пп. 12 НП(С)БО 9. Метод FIFO при цьому не застосовується, оскільки він стосується оцінки вибуття, а не надходження запасів.

ПДВ не нараховується: операція оприбуткування надлишків товарів не є постачанням за пп. 14.1.191 ПКУ, тому податкові зобов'язання з ПДВ при оприбуткуванні виявленого товару не виникають, що підтверджується офіційними роз'ясненнями ДПС у ЗІР.

Бухгалтерське проведення: надлишок оприбутковується проведенням Дт 28 – Кт 719 на суму чистої вартості реалізації, що формує інший операційний дохід і збільшує базу оподаткування податком на прибуток, без виникнення податкових різниць у податковому обліку.