• Посилання скопійовано

Які наслідки непроведення інвентаризації резерву відпусток за минулі роки?

Підприємство – платник податку на прибуток, квартальний звітний період. Обов'язок створення резерву відпусток виник у 2021 р. З цього року резерв нараховувався, але річна інвентаризація не проводилась. Залишок невикористаних відпусток великий (деякі працівники мають більше як 100 днів). Чи можна провести інвентаризацію резерву в кінці 2023 р. та суму доплати віднести на витрати 4 кварталу 2023 р.?

Відповідно до п. 7 П(С)БО 26 виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді. Тому підприємство зобов’язане створювати резерв за:

  • щорічною основною відпусткою;
  • додатковою відпусткою за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
  • додатковою відпусткою за особливий характер праці;
  • додатковими відпустками працівникам, що мають дітей.

Резерв відпусток створюється на підставі графіка відпусток, запланованих у звітному році. Іншими словами, за рахунок резерву нараховують оплату поточних відпусток разом із нарахованим ЄСВ, коли працівники використовують відпустки. Компенсація за невикористану відпустку при звільненні також нараховується за рахунок цього резерву.

Тож, якщо резерв відпусток створювався, то одночасно у роботодавця виникав обов'язок проводити його інвентаризацію.

За загальним правилом, залишок забезпечення переглядають на кожну дату балансу і, за потреби, коригують (п. 17 П(С)БО 11), тобто зменшують або збільшують. Тож, якщо ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань немає (у випадку відпускних зменшується кількість днів відпусток, які підлягають оплаті в майбутньому), суму забезпечення зменшують, користуючись методом сторно та роблять проведення: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 471. Рахунок дебету обирається залежно від того, де працюють працівники. Якщо виявиться, що резерву для покриття майбутніх відпусток не вистачає - його донараховують проведенням: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 471. Причиною коригування може стати зміна показників, які використовуються при нарахуванні резерву – зміна планових показників оплати праці, чисельності працівників, збільшення тривалості відпусток тощо.

Але для резерву відпусток є особливе правило: суму резерву відпусток коригують тільки один раз на рік, тобто якщо підприємство складає фінзвітність щоквартально, воно коригує резерв відпусток тільки у річній звітності. У процесі річної інвентаризації резерву залишок забезпечення на виплату відпусток станом на кінець звітного року визначають за розрахунком, який ґрунтується на кількості днів невикористаної працівниками щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників (п. 8.2 розд. ІІІ Положення №879).

Наслідками непроведення інвентаризації у разі, якщо суму резерву відпусток було визначено неправильно, може бути завищення або заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток через:

  • помилки у визначенні суми резерву;
  • зайве або недостатнє включення до складу витрат суми відпускних, нарахованих у звітному періоді.

Втім, такого ризику не було б, якщо інвентаризація проводилася вчасно. Створення резерву та вчасна його інвентаризація (коригування) сприяє рівномірному розподілу витрат, бо може статися так, що вчасно не проведена інвентаризація резерву в одному періоді призведе до завищення витрат в іншому.

Отже, якщо підприємство визнає витрати у звітному періоді як такі, які не покривають визначений раніше резерв відпусток (тобто не через від’ємне сальдо рахунку 47 (його не може бути в обліку), а через пряме визнання витрат – Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 661), то є ризик зауважень при перевірці і податківці будуть вимагати правильного розподілу витрат між звітними періодами. Адже, при вчасному проведенні інвентаризації така сума витрат була б відображена на підставі акту інвентаризації у минулих звітних періодах. Звісно, прослідкувати це буде складно, втім все-таки можливо.

Тому, аби уникнути ризику зі сторони ДПС, радимо перерахувати резерв станом на 01.01.2023 та виправити його суму на підставі бухдовідки (Дт 441 Кт 471), адже непроведення інвентаризації та неправильне відображення резерву є помилкою в обліку.

Це були наслідки того, що підприємство неправильно визначить об'єкт оподаткування податком на прибуток у певних звітних періодах.

Щодо відповідальності за сам факт непроведення інвентаризації: існує адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення бухобліку згідно зі ст. 164-2 КпАП у вигляді штрафу в розмірі від 8 до 15 нмдг (136,00 грн – 255,00 грн), а за повторне порушення — від 10 до 20 нмдг (170,00 грн – 340,00 грн). Але вона стосується далеко не всіх.

Докладніше про це ми писали в цій консультації, в розділі «Адмінсанкції за складання фінзвітності без проведення річної інвентаризації».

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Нестача імпорту на 18 900 EUR у 2026 році: облік і зміна МД за ст. 269 МКУ (аудіоверсія)
    Юридична особа, платник податку на прибуток, здійснила часткову попередню оплату нерезиденту за товар. На митниці оформлено імпортну митну декларацію на суму 26 250 EUR. Під час вивантаження контейнера на складі підприємства виявлено недовкладення: фактично отримано товару лише на 7 350 EUR (нестача становить 18 900 EUR). Який алгоритм дій імпортера, чи можливо внести зміни до митної декларації та як відобразити операції в бухгалтерському й податковому обліку?
    Сьогодні 09:2016
  • Списання боргу перед закритим ФОП на 717 рахунку у 2026 році: ризики та ст. 52 ЦКУ (аудіоверсія)
    Підприємство у 2025 році придбало у фізособи – підприємця товари, внаслідок чого виникла кредиторська заборгованість. У 2026 році планувалося погасити борг, однак контрагент припинив підприємницьку діяльність (закрив ФОПа). Чи має право підприємство списати таку заборгованість до складу доходів на субрахунок 717?
    24.09.2026165
  • Продаж нерухомості юрособою-"єдинником" 5% у 2026 році: податки, ризики та проведення (аудіоверсія)
    Юрособа — платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5% без ПДВ продає фізособі нежитлове приміщення. Оціночна вартість об’єкта - 1 000 000 грн, залишкова балансова вартість - 100 000 грн. Необхідні податки та обов’язкові платежі сторін, ризики визначення ціни, документальне оформлення і бухгалтерські проведення правочину
    24.09.202647
  • Душові кабіни та статус ТСПТ у 2026 році: критерії Постанови КМУ №231 та облік у ДПС (аудіоверсія)
    Фізична особа — підприємець (ІІ група єдиного податку) придбав для подальшої реалізації душові кабіни (бокси), конструкція яких містить насос для відведення води. Чи належать такі товари до технічно складних побутових товарів (ТСПТ) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №231 та чи виникає у зв’язку з наявністю насоса обов’язок ведення обліку товарних запасів?
    24.09.202635
  • Прискорена амортизація авто за 2 роки у 2026 році: алгоритм дій та ризики за вимогами ПКУ (аудіоверсія)
    Підприємство є платником податку на прибуток і визначає податкові різниці. Ми придбали автомобіль (група 5) для використання в госдіяльності підприємства. Чи маємо ми право у податковому обліку встановити строк амортизації 2 роки замість 5 років, зокрема якщо придбано вживаний автомобіль? Яких критеріїв потрібно дотриматися, щоб не порушити законодавство, та які наслідки очікують компанію в разі його передачі в оренду або продажу до закінчення встановленого строку?
    24.09.202653