Що буде, якщо середне підприємство не проведе річну інвентаризацію в грудні?

Податкові наслідки непроведення річної інвентаризації

Річна інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства (п. 5 розд. І Положення №879). Саме з цієї причини проведення інвентаризації є обов’язковим перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 розд. І Положення №879, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 розд. І Положення №879. У п. 10 розд. І Положення №879 зазначено, що інвентаризація проводиться до дати балансу, тобто до 31.12.2020 р. Отже, переносити річну інвентаризацію на інші строки, ніж у п. 10 розд. І Положення №879, не можна.

Далі, перенесення річної інвентаризації на січень 2021 р. призведе до того, що фінансова звітність за 2020 р. буде складена без проведення річної інвентаризації саме до дати балансу, відповідно, показники звітності не будуть підтвердженими матеріалами інвентаризації.

Для цілей оподаткування важливе правильне визначення фінрезультату, який підлягає оподаткуванню. Власне за непроведення річної інвентаризації податкових фінансових санкцій не передбачено, але якщо при визначенні фінрезультату будуть використані недостовірні дані і не будуть виправлені інші помилки, то може настати відповідальність за недоплату податку на прибуток та ПДВ, або інших податків.

Наприклад, якщо перед складанням фінзвітності не було проведено інвентаризацію розрахунків з контрагентами, і в 2021 році після подання декларації з податку на прибуток виявиться, що в 2020 році помилково не було списано кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, виникне недоплата з податку на прибуток за 2020 р. Якби інвентаризація була проведена, то цієї помилки не сталося б. Втім, навіть якщо не було річної інвентаризації, але при складанні декларації з податку на прибуток така заборгованість була виявлена та списана вчасно і дохід відображений у декларації за 2020 рік, то проблем не буде.

Так само і з ПДВ. Наприклад, якщо при інвентаризації складу буде виявлено зіпсовані ТМЦ, на них потрібно буде нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ у грудні 2020 р. Або інший приклад – при інвентаризації складу буде виявлено, що деякі ТМЦ були фактично відвантажені покупцю, але це не проведено в обліку і на такі операції не нараховано ПДВ. Інвентаризація допоможе виявити та вчасно виправити такі помилки. Проте якщо підприємство впевнено, що всі оподатковувані операції в 2020 році відображені у повному обсязі і правильно, то проблем з ПДВ теж не повинно бути.

Проведення інвентаризації в січні 2021 року вже не матиме практичного сенсу, адже така інвентаризація підтвердить показники фінзвітності (а точніше, залишки на бухгалтерських рахунках) лише на кінець січня. Втім, це надасть впевненості в тому, що хоча б станом на січень показники обліку будуть підтверджені. З огляду на це доцільніше провести інвентаризацію на кінець 1 кварталу 2021 року, щоб підтвердити хоча б показники фінзвітності за 1 квартал 2021 р. Проте така інвентаризація не буде мати статусу обов’язкової річної, хоча вона теж проводитиметься на підставі наказу керівника в загальному порядку.

Адмінсанкції за складання фінзвітності без проведення річної інвентаризації

Це адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 164-2 КУпАП: зокрема, ведення бухобліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з правопорушень, зазначених у цій статті, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2 КУпАП), розглядають органи державного фінансового контролю (ст. 234-1 КУпАП). Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. (ст. 2 Закону Про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю). Відповідно до ст. 3 цього ж закону державний фінансовий аудит

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Отже, посадовим особам тих підприємств, які не використовують державні чи комунальні кошти і майно, інші активи держави, адмінвідповідальність за ст. 164-2 КУпАП не загрожує. І навпаки, якщо таке використання має місце, то до посадових осіб може бути застосовано адмінвідповідальність за результатами перевірки органом державного фінансового контролю.

Щодо аудиту фінзвітності середніх підприємств

Середні підприємства мають оприлюднювати річну фінансову звітність разом із звітом аудитора починаючи із звітності за 2019 рік (див. тут https://news.dtkt.ua/accounting/reposts/61211). Відповідно, фінзвітність за 2020 рік теж повинна буде пройти аудит.

Також див. тут: https://services.dtkt.ua/catalogues/other_dov/41

Однією із аудиторських процедур у ході проведення аудиту фінансової звітності є присутність аудитора при проведенні інвентаризації. Це робиться з метою отримання належних аудиторських доказів щодо існування та стану активів, а також дослідження інших питань. У разі коли аудитор не має змоги бути присутнім при проведенні інвентаризації та не має змоги за допомогою альтернативних процедур впевнитися в існуванні та стані активів, звіт аудитора може бути модифікований.

Висновок

Враховуючи все вищевказане, все ж таки радимо провести річну інвентаризацію за можливості до кінця 2020 року. У разі недостатності власних трудових ресурсів підприємства для проведення інвентаризації можливе залучення сторонніх фахівців на умовах цивільно-правового договору, в тому числі персоналу аудиторських фірм, які надають такі послуги.