• Посилання скопійовано

Що буде, якщо середне підприємство не проведе річну інвентаризацію в грудні?

Підприємство належить до середніх та має квартальний звітний період з податку на прибуток. Через велику кількість працівників, що захворіли на коронавірус, планується перенести річну інвентаризацію з грудня 2020 р. на січень 2021 р. Чи можливо це? Які можуть бути наслідки проведення річної інвентаризації в січні?

Податкові наслідки непроведення річної інвентаризації

Річна інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства (п. 5 розд. І Положення №879). Саме з цієї причини проведення інвентаризації є обов’язковим перед складанням річної фінансової звітності в обсязі, визначеному пунктом 6 розд. І Положення №879, з урахуванням особливостей проведення інвентаризації і в строки, визначені пунктом 10 розд. І Положення №879. У п. 10 розд. І Положення №879 зазначено, що інвентаризація проводиться до дати балансу, тобто до 31.12.2020 р. Отже, переносити річну інвентаризацію на інші строки, ніж у п. 10 розд. І Положення №879, не можна.

Далі, перенесення річної інвентаризації на січень 2021 р. призведе до того, що фінансова звітність за 2020 р. буде складена без проведення річної інвентаризації саме до дати балансу, відповідно, показники звітності не будуть підтвердженими матеріалами інвентаризації.

Для цілей оподаткування важливе правильне визначення фінрезультату, який підлягає оподаткуванню. Власне за непроведення річної інвентаризації податкових фінансових санкцій не передбачено, але якщо при визначенні фінрезультату будуть використані недостовірні дані і не будуть виправлені інші помилки, то може настати відповідальність за недоплату податку на прибуток та ПДВ, або інших податків.

Наприклад, якщо перед складанням фінзвітності не було проведено інвентаризацію розрахунків з контрагентами, і в 2021 році після подання декларації з податку на прибуток виявиться, що в 2020 році помилково не було списано кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, виникне недоплата з податку на прибуток за 2020 р. Якби інвентаризація була проведена, то цієї помилки не сталося б. Втім, навіть якщо не було річної інвентаризації, але при складанні декларації з податку на прибуток така заборгованість була виявлена та списана вчасно і дохід відображений у декларації за 2020 рік, то проблем не буде.

Так само і з ПДВ. Наприклад, якщо при інвентаризації складу буде виявлено зіпсовані ТМЦ, на них потрібно буде нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ у грудні 2020 р. Або інший приклад – при інвентаризації складу буде виявлено, що деякі ТМЦ були фактично відвантажені покупцю, але це не проведено в обліку і на такі операції не нараховано ПДВ. Інвентаризація допоможе виявити та вчасно виправити такі помилки. Проте якщо підприємство впевнено, що всі оподатковувані операції в 2020 році відображені у повному обсязі і правильно, то проблем з ПДВ теж не повинно бути.

Проведення інвентаризації в січні 2021 року вже не матиме практичного сенсу, адже така інвентаризація підтвердить показники фінзвітності (а точніше, залишки на бухгалтерських рахунках) лише на кінець січня. Втім, це надасть впевненості в тому, що хоча б станом на січень показники обліку будуть підтверджені. З огляду на це доцільніше провести інвентаризацію на кінець 1 кварталу 2021 року, щоб підтвердити хоча б показники фінзвітності за 1 квартал 2021 р. Проте така інвентаризація не буде мати статусу обов’язкової річної, хоча вона теж проводитиметься на підставі наказу керівника в загальному порядку.

 

Адмінсанкції за складання фінзвітності без проведення річної інвентаризації

Це адміністративне правопорушення, яке передбачене ст. 164-2 КУпАП: зокрема, ведення бухобліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з правопорушень, зазначених у цій статті, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2 КУпАП), розглядають органи державного фінансового контролю (ст. 234-1 КУпАП). Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. (ст. 2 Закону Про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю). Відповідно до ст. 3 цього ж закону державний фінансовий аудит

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Отже, посадовим особам тих підприємств, які не використовують державні чи комунальні кошти і майно, інші активи держави, адмінвідповідальність за ст. 164-2 КУпАП не загрожує. І навпаки, якщо таке використання має місце, то до посадових осіб може бути застосовано адмінвідповідальність за результатами перевірки органом державного фінансового контролю.

Щодо аудиту фінзвітності середніх підприємств

Середні підприємства мають оприлюднювати річну фінансову звітність разом із звітом аудитора починаючи із звітності за 2019 рік (див. тут https://news.dtkt.ua/accounting/reposts/61211). Відповідно, фінзвітність за 2020 рік теж повинна буде пройти аудит.

Також див. тут: https://services.dtkt.ua/catalogues/other_dov/41

Однією із аудиторських процедур у ході проведення аудиту фінансової звітності є присутність аудитора при проведенні інвентаризації. Це робиться з метою отримання належних аудиторських доказів щодо існування та стану активів, а також дослідження інших питань. У разі коли аудитор не має змоги бути присутнім при проведенні інвентаризації та не має змоги за допомогою альтернативних процедур впевнитися в існуванні та стані активів, звіт аудитора може бути модифікований.

Висновок

Враховуючи все вищевказане, все ж таки радимо провести річну інвентаризацію за можливості до кінця 2020 року. У разі недостатності власних трудових ресурсів підприємства для проведення інвентаризації можливе залучення сторонніх фахівців на умовах цивільно-правового договору, в тому числі персоналу аудиторських фірм, які надають такі послуги.

 

 

 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних
    Як правильно оформити наказ про затвердження графіка звіряння облікових даних списків персонального військового обліку із записами у військово-облікових документах працівників підприємства згідно з вимогами Порядку №1487? Які обов'язкові реквізити та терміни підготовки цього документа слід врахувати?
    Сьогодні 07:444
  • Заповнення інформації про відстрочку у Додатку 5 (списки)
    Підприємство подає документи про прийняття на роботу військовозобов’язаного. Як коректно заповнити відомості щодо відстрочки (відповідно до примітки 1 Додатка 5), якщо у військово-обліковому документі працівника у відповідній графі стоїть прочерк, мобілізаційне розпорядження відсутнє, а бронювання лише планується? Чи потрібно у супровідному листі або списках прямо зазначати про відсутність відстрочки?
    20.01.202636
  • Невідповідність ВОС у паперовому та електронному військовому квитках
    У працівника в паперовому тимчасовому військово-обліковому документі зазначено ВОС 790. Після оновлення даних через електронний кабінет (Резерв+) ВОС змінився на 999. Який порядок дій працівника для усунення розбіжностей між паперовим документом та даними електронного реєстру?
    20.01.202622
  • Звірка списків військового обліку з різними ТЦК та СП
    Працівники підприємства перебувають на військовому обліку в різних ТЦК та СП. Чи потрібно формувати окремі Списки персонального військового обліку для кожного ТЦК? Чи зобов'язаний відповідальний за ведення військового обліку особисто прибувати до кожного районного (міського) ТЦК та СП за місцем реєстрації працівників для проведення звірки облікових даних?
    20.01.202624
  • Індексація НГО: як застосувати коефіцієнти для ріллі, лісосмуг та доріг
    Орендовано ділянку площею 7 га (рілля — 5 га, лісосмуга — 1,5 га, господарські шляхи — 0,5 га) із цільовим призначенням «01.04 – для ведення підсобного сільського господарства». Як правильно було проіндексувати її НГО у 2022 році?
    19.01.202638