Облік отриманих платежів
У випадку, якщо при рознесенні банківської виписки, де вказуються кошти, що надходять на поточний рахунок підприємства за продані/надані товари/послуги, з указанням в призначенні платежу, від кого надійшли кошти, але не вказаний платник, то можливо, що це одна особа. В цьому випадку варто перевірити своїх контрагентів, яким було виставлено рахунок на сплачену суму та віднести цей платіж на відповідний рахунок. Звісно, можна зв'язатися з платником та уточнити інформацію.
Якщо все-таки платника не вдасться визначити, такий платіж обліковується як нез'ясований, допоки не надійде звернення від самого платника на повернення коштів (якщо помилковий платіж) або від банку, якщо це була його помилка. В обліку це буде так:
- Дт 311 Кт 719 – визнання доходу на суму отриманого платежу. Кредиторська заборгованість не визнається, тому що платник невідомий і немає контрагента, щодо якого виникає заборгованість;
- Дт 949 Кт 685 – коли платник визначений, і платіж визнаний помилковим;
- Дт 685 Кт 311 – повернення помилкового платежу;
- Дт 949 Кт 681 – коли платник визначений, і платіж визнаний як оплата рахунка покупця;
- Дт 681 Кт 361 – зарахування отриманих коштів в оплату за поставлений товар.
Якщо вдасться оперативно з'ясувати всю необхідну інформацію щодо платежу, можна не визнавати доходи і витрати, а одразу провести платіж як оплату за товари/послуги (Дт 311 Кт 681) або як помилковий платіж (Дт 311 Кт 685).
Якщо фізособа оплатила рахунок, який був виданий юрособі, то це означає, що це була підзвітна особа цієї юрособи. Тож, якщо платником вказана юрособа, на яку було виставлено рахунок (та, бажано, вказаний і сам рахунок), який оплачено в такий спосіб (при цьому сплачена сума відповідає рахунку), то оплачені кошти підлягають зарахуванню як оплата від юрособи – на підставі інформації, зазначеної у призначенні платежу.
Якщо ж не вдасться з'ясувати всю інформацію щодо платежу, то знову ж таки кошти зависають до з'ясування, допоки не надійде звернення від самого платника на повернення коштів (якщо помилковий платіж) або від банку, якщо це була його помилка. Як це провести в обліку, див. вище.
Якщо вдалося розібратися з оплатами і з'ясувати, ким і за що заплачено, то платнику надаються первинні документи (видаткові накладні, акти тощо) у загальному порядку.
Якщо з реквізитів платежу можна дізнатися про платника, а також в обліку проведені відповідні документи на цього платника (йому був виставлений рахунок, відвантажений товар, надані послуги тощо), то додаткових документів оформлювати не потрібно. Якщо для підтвердження платежу знадобилося додаткове листування між платником та одержувачем, такі листи будуть достатньою підставою для зарахування оплат.
Платежі до з'ясування
Фізособа, яка помилково здійснила платіж, має повідомити негайно підприємство (яке є неналежним отримувачем) та надіслати вимогу з проханням повернути суму переказу. У вимозі платник зазначає дату перерахування коштів, суму помилкового переказу, повні й точні банківські реквізити для повернення коштів. Неналежний отримувач повинен негайно повернути помилково отримані кошти платнику.
Якщо це була помилка банку, то про правила повернення та облік ми писали тут.
Всі інші можливі наслідки можуть бути розглянуті залежно від ситуації, яка складеться в кожному конкретному випадку окремо.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити