Помилка банку: облік повернення коштів з рахунку іншого підприємства

Ситуації, за яких відбувається помилковий переказ коштів, виникають часто. Помилкові перекази можна класифікувати за двома основними видами: такі, що сталися з вини банку, і ті, що сталися не з вини банку. В останньому випадку переказ може бути і помилково ініційований платником коштів, стягувачем (при примусовому стягненні), отримувачем (при договірному списанні тощо).

Помилковий переказ — рух певної суми коштів, унаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до пп. 32.3.1 Закону №2346, у разі помилкового переказу з вини банку на рахунок неналежного отримувача цей банк зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу належному отримувачу та повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом 3 робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

Зазначене повідомлення, згідно з пп. 2.36 Iнструкції №221, може надсилатися відповідним банком безпосередньо або через банк, що обслуговує неналежного отримувача. 

Отже, повернення платнику коштів, що були помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, є обов’язком такого неналежного отримувача.

Щодо того, що директор здає самостійно виручку до банку, зазначимо, що ні Положення №148, ні інші нормативно-правові акти не містять жодних обмежень щодо посади працівника, який виконуватиме обов’язки касира. Тобто, функції касира може виконувати й керівник (директор) підприємства, за умови, що з ним заключний договір про повну матеріальну відповідальність, пов’язану з виконанням обов’язків касира та є письмове розпорядження (наказ) керівника підприємства про те, що директор виконує обов’язки касира. Інакше, це буде порушенням касової дисципліни. Про це писали тут.

Суми помилково здійснених переказів у неналежного платника в податковому обліку не відображаються. В бухгалтерському обліку, в ситуації, що склалася,  «помилкові кошти» платника доречно відобразити на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

Отже, 12.08.2020  р. потрібно зробити проводку Дт 374 Кт 301 – розрахунки за «претензіями» до директора, адже це він припустився помилки (зокрема, касир банку помилково записав реквізити рахунку, а директор не перевірив та підписав об’яву на внесення готівкових коштів з помилковими реквізитами) коли здавав кошти, оскільки він є відповідальним за ці гроші. У випадку, якщо реквізити в об’яві написані вірно, а банк помилився при здійсненні переказу, то рахунок 374 дебетується за аналітикою по банку.  На дату повернення коштів 13.08.2020 р., коли кошти надійшли на розрахунковий рахунок підприємства від юридичної особи, яка не є контрагентом, слід зробити записи: Дт 311 Кт 685 – на суму повернутих коштів та Дт 685 Кт 374 – закривається рахунок 374 та знімаються претензії до директора чи банку.

Для здійснення таких проведень, бухгалтеру потрібно скласти бухгалтерську довідку з обґрунтуванням цих записів та докласти її до відповідної банківської виписки.