• Посилання скопійовано

Як обліковувати постанову суду про стягнення заборгованості?

Видана постанова суду про стягнення з покупця простроченої заборгованості, штрафу, пені, інфляційних витрат та судового збору. Як підприємству – платнику податку на прибуток (з різницями) відобразити цю подію в бухобліку та в декларації з податку на прибуток?

Бухгалтерський облік

Щодо штрафу, пені, інфляційних витрат та судового збору.

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Поряд з цим згідно з ст. 4 Закону про бухоблік одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

З наведеного випливає, що дохід від штрафу, пені, інфляційних витрат та судового збору відображається в момент їх виникнення, а не в момент фактичного отримання коштів.

В даній ситуації моментом виникнення доходу є дата набрання рішення суду законної сили. 

Для різних інстанцій та судових рішень строки набрання чинності різні. Якщо рішення суду першої інстанції не оскаржила жодна з осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, таке судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. 

Отримати інформацію про те, чи набрало судове рішення законної сили, можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки відомості до реєстру надсилаються з автоматизованої системи документообігу суду, або ж зателефонувати до суду, який ухвалив рішення.

Тож на дату набрання рішення суду законної сили, на суму штрафу, пені, інфляційних витрат, судового збору в бухгалтерському обліку підприємства відображається дохід: 

  • Дт 374 Кт 715.

При отриманні цих коштів від боржника на рахунок:

  • Дт 311 Кт 374.

 

Облік дебіторської заборгованості

Якщо підприємство для розглядуваної заборгованості створювало резерв сумнівних боргів, то на дату набрання рішенням суду законної сили потрібно зменшити нарахований резерв:

  • Дт 38 Кт 719.

Якщо резерв не створювався, то інших проведень робити не потрібно.

На дату отримання від боржника оплати заборгованості:

  • Дт 311 Кт 36.

 

Податок на прибуток

Під час відображення в бухгалтерському обліку доходу (Дт 374 Кт 715, Дт 38 Кт 719) збільшується фінрезультат до оподаткування (Дт 715, 719 Кт 791), який є основною для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Для доходів у вигляді штрафів, пені, інфляційних витрат, відшкодування судового збору податкові різниці не передбачені.

Але якщо визнано дохід від зменшення нарахованого резерву сумнівних боргів, то на суму такого доходу фінрезультат до оподаткування зменшується згідно з пп. 139.2.2 ПКУ. Така сума коригування відображається в рядку 2.2.2 додатку РІ до декларації з податку на прибуток

Разом з іншими різницями ця різниця потрапляє в рядок 03 РІ декларації.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    23.07.2026453
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202646
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202633
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202625
  • Особливості інвентаризації майна після його пошкодження внаслідок обстрілу (аудіоверсія)
    На підприємстві внаслідок ворожого обстрілу постраждало одне виробниче приміщення. Проведено інвентаризацію пошкодженого майна. Чи може матеріально відповідальна особа бути головою інвентаризаційної комісії? Чи необхідно проводити повну інвентаризацію всіх активів підприємства, чи достатньо провести інвентаризацію лише активів, які знаходилися у пошкодженому приміщенні (основні засоби, МНМА, МШП, сировина та матеріали)?
    20.07.2026185