• Посилання скопійовано

Як відобразити в бухобліку суми ПДВ на вартість послуг від нерезидента?

Нерезидент постачає платнику ПДВ програмну продукцію: один примірник, при цьому вказує, що це товар, який постачається з наданням ліцензії, яка є складовою частиною товару. Постачання товару здійснюється через мережу Інтернет, місце постачання – обліковий запис клієнта на публічному хмарному сервісі.Чи оподатковується ПДВ таке постачання? Як цей ПДВ відобразити в бухобліку?

За визначенням у пп. 14.1.56-5 ПКУ (зокрема, пп. «д», «е») ця операція належить до електронних послуг як надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень або постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання.

Відповідно до пп. 186.3-1 ПКУ місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг, тобто митна територія України. Оскільки отримувачем електронної послуги є банк, який є платником ПДВ, така послуга оподатковується відповідно до ст. 208 ПКУ.

З 1 січня 2023 року закінчилася дія пільги з ПДВ на програмну продукцію, про що ми писали тут та тут.

Тож у 2023 році платник ПДВ – отримувач електронної послуги з постачання програмної продукції або хмарних технологій повинен нараховувати ПДВ на вартість отриманих послуг відповідно до ст. 208 ПКУ.

Відповідно до п. 208.2 ПКУ  отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з  п. 190.2 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ складає податкову накладну  із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань з ПДВ за той звітний період, коли отримані послуги (п. 208.3 ПКУ), а право на податковий кредит на цю ж суму виникає після реєстрації ПН. Якщо ПН буде зареєстровано вчасно, то податкові зобов’язання та податковий кредит з ПДВ виникають в одному звітному періоді і в загальній сумі не впливають на рядки 18 або 19 декларації з ПДВ.

Нарахування податкових зобов’язань та право на податковий кредит за Планом рахунків бухгалтерського обліку можна відображати так, як показано в таблиці. У прикладі вартість отриманих послуг в гривнях – 1000 грн, сума ПДВ – 20% від 1000 грн = 200 грн.

Зміст господарської операції

Дт

Кт

Сума, грн

Нарахування податкових зобов’язань на дату отримання послуг, складено ПН

6432

641/ПДВ

200,00

Реєстрація ПН, підтверджені податкові зобов’язання

6431

6432

200,00

Реєстрація ПН, згортання підтверджених податкових зобов’язань і підтвердженого податкового кредиту

6441

6431

200,00

Включено до податкового кредиту підтверджену суму ПДВ за умови реєстрації ПН в ЄРПН

641/ПДВ

6441

200,00

У таблиці показано субрахунки:

  • 6431 - Податкові зобов’язання підтверджені (зареєстровано ПН);
  • 6432 - Податкові зобов’язання непідтверджені (очікується реєстрація ПН);
  • 6441 - Податковий кредит підтверджений (зареєстровано ПН).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік авансових внесків з обмінних пунктів за уточнюючою декларацією
    ТОВ (платник податку на прибуток) у 2024 році сплатило авансові внески з пунктів обміну валют, але отримало збиток. Внески відображено в ІКП лише у серпні 2025 року після подання уточнюючої декларації з додатком ЩАВ. В якому періоді (2024 чи 2025) та якими бухгалтерськими проведеннями відобразити нарахування та зарахування цих внесків? Як правильно відобразити цю операцію у фінзвітності з урахуванням виправлення помилки?
    Сьогодні 15:187
  • Включення плати за простій вантажу до собівартості
    Чи включається плата за простій вантажу на митниці до собівартості придбаних товарів у бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 9, чи її слід класифікувати як штрафні санкції з відображенням у складі інших операційних витрат?
    Сьогодні 13:0913
  • Збирання кукурудзи перенесено на наступний рік: як відобразити в обліку та звітності?
    Сільськогосподарське підприємство (суб’єкт малого підприємництва) посіяло кукурудзу у 2025 році. Частину операцій збирання, перевезення та послуг елеватора перенесено на січень 2026 року. Як правильно відобразити ці витрати в бухобліку, розрахувати собівартість та показати у звітності?
    Сьогодні 10:1628
  • Погашення простроченої валютної заборгованості
    Підприємство має прострочену кредиторську заборгованість. Чи можливо погасити вказану прострочену кредиторську заборгованість? Чи зобов’язане підприємство списати кредиторську заборгованість після спливу строку позовної давності?
    Сьогодні 09:2232
  • Зміна категорії підприємства: як застосувати правило «двох років» та коли переходити на МСФЗ?
    Підприємство визначає період переходу на обов’язковий аудит та складання фінзвітності за МСФЗ. За критеріями Закону про бухоблік у 2021–2022 роках воно було мікропідприємством, у 2023 році - середнім, у 2024–2025 роках за показниками відповідає великому. Виникає питання застосування ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік щодо правила «двох років поспіль»: яку категорію слід вважати актуальною у 2025 році та з якого періоду виникає обов’язок аудиту і переходу на МСФЗ?
    Сьогодні 07:1244