Списання врожаю, який не вдалося зібрати: як відобразити в бухобліку?

Документування

Фіксація втрати

З питання випливає, що причиною того, що урожай залишився незібраним, стала збройна агресія РФ.

Тому доречно документувати з огляду на цей факт, пов’язавши незібраний врожай зі збройною агресією. Про особливості документування можна почитати, приміром, тут.

З метою фіксації втрати урожаю внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

• провести інвентаризацію;
• звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт втрати майна із зазначенням причини;
• звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт втрати урожаю;
• здійснити всі можливі заходи з фіксації факту втрати урожаю (фото/відео зйомка).

Окрім того, про документування ми писали тут.

Підтвердження обставин непереборної сили. Оскільки урожай втрачено внаслідок військової агресії РФ, що є обставинами непереборної сили (форс-мажору), таку обставину слід підвердити.

Згідно з Законом про ТПП, таким підтвердженням є сертифікат щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який видають ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП.

Сертифікат підтверджує як сам факт форс-мажору, так і зв’язок між втратами та таким форс-мажором. Тож такий сертифікат потрібно отримати. Його додають до інвентаризаційних документів.

Щоправда, ТПП на своєму сайті повідомляє: з огляду на надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулася наша країна, ухвалено рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин. Замість того щоб кожному підприємству отримувати сертифікат, ТПП радить скористатися загальним листом ТПП, роздрукувавши його зі сайту ТПП.

Але, на наш погляд, такий лист для розглядуваної ситуації не підійде. Адже він не встановлює факту залежності втрати врожаю від форс-мажору. Тому потрібно отримувати саме сертифікат.

Оцінка збитку

Поряд з фіксацією факту незібраного врожаю доречно оцінити збитки. Оцінюють згідно з Порядком №326 (Порядок, затверджений Постановою КМУ від 20.03.2022 р. №326) і Методикою №3904/1223 (Методика, затверджена спільним Наказом Мінекономіки і ФДМУ від 18.10.2022 р. №3904/1223).

Оцінюють економічні втрати підприємств - знищення та пошкодження майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (див. п. 18 п. 2 Порядку №326). Оцінку здійснюють незалежні оцінювачі згідно з Методикою №3904/1223.

Основна мета оцінки збитків – подання позовів до різних судових інстанцій з метою стягнення збитків з держави агресора.

Бухгалтерський облік

Якщо врожай втрачено внаслідок військової агресії РФ, тобто, через надзвичайну, непередбачувану, форс-мажорну подію, витрати списують на субрахунок 977 «Інші витрати діяльності».

Втрачений незібраний урожай з точки зору бухгалтерського обліку – це незавершене виробництво на рахунку 23. Тож на підставі документів з інвентаризації незавершене виробництво за собівартістю списують проводкою: Дт 977 Кт 23.

Поряд з цим вартість понесених збитків відображають на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» - на суму оцінених збитків, якщо оцінка проводилася, чи на суму собівартості, за якою незавершене виробництво списано на субрахунок 977, якщо оцінка збитків не проводилася.

Після того, як буде отримано відшкодування шкоди від держави агресора чи за рахунок конфіскованих активів держави агресора тощо, залишок суми шкоди на субрахунку 072 зменшать.

ПДВ

Відповідно до пп. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

При цьому компенсуюче ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ не нараховується. Як бачимо, тут мова про втрачені товари, які придбавалися з ПДВ. А ми розглядаємо втрату незібраного урожаю, який з точки зору обліку є незавершеним виробництвом.

Для вирощування урожаю використовувалися в тому числі і придбані товари – пальне для роботи сільгосптехніки, насіння, добрива тощо.

Хоча могли використовуватися і послуги, придбані з ПДВ. За прямолінійного підходу можна вважати, що не потрібн нараховувати компенсуюче ПЗ з ПДВ на вартість товарів, придбаних з ПДВ і використаних на виробництво. А на послуги, придбані з ПДВ, ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ потрібно нараховувати.

Але незавершене виробництво у вигляді незібраного урожаю також можна вважати товаром. В такому разі ПДВ за пп. 198.5 ПКУ взагалі не нараховується.

Тобто, трактувати пп. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ в розглядуваній ситуації можна на різні боки. Для уникнення непорозумінь з податковою радимо отримати індивідуальну податкову консультацію.