• Посилання скопійовано

Як обліковувати дебіторську заборгованість перед резидентом РФ?

Підприємство відправило продукцію резиденту РФ. На даний момент покупець продукцію не оплатив і оплачувати не буде. Що робити з дебіторською заборгованістю? Чи нараховувати курсові різниці?

Підстави і оформлення списання заборгованості

Безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10).

Якщо підприємство впевнене, що заборгованість не буде погашеною, її слід списати з балансу. Зрозуміло, що в цьому разі курсові різниці не нараховуються.

Яким чином оформити списання, вирішує керівник підприємства, згідно з вимогами статуту.

Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 44 Закону про ТОВ статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ).

Таким чином, на наш погляд, якщо розмір списаної заборгованості вписується в наведене обмеження і підприємство є ТОВ, для списання заборгованості має бути рішення загальних зборів ТОВ.

Рішення ТОВ оформляється протоколом.

На підставі протоколу керівник підприємства видає наказ, яким дається вказівка бухгалтеру списати заборгованість з балансу.

 

Бухгалтерський облік списання

Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.

Отже, якщо підприємство створювало резерв сумнівних боргів, заборгованість списується з балансу:

  • Дт 38 Кт 362 – на суму резерву;
  • Дт 944 Кт 362 – на суму, яка перевищує резерв.

Якщо резерв не створювався, вся сума заборгованості списується на витрати:

  • Дт 944 Кт 362.

Поряд з цим списана заборгованість зараховується на позабалансовий субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення.

Якщо згодом таки заборгованість буде погашена, таке погашення відображатиметься проведенням:

  • Дт 312 Кт 716.

Паралельно заборгованість списують з субрахунку 071.

Якщо заборгованість так і не буде погашена протягом трьох років, її також списують з субрахунку 071.

 

Щодо строку трьох років

Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк його дії.

Тобто, на період воєнного стану строку позовної давності продовжуються. Тому строк обліку заборгованості на субрахунку 071 буде не три роки, а три плюс термін воєнного стану.

 

Податок на прибуток

Списана заборгованість зменшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, слід застосовувати різниці, встановлені пп. 139.2 ПКУ:

  • на суму витрат від списання заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів фінрезультат до оподаткування збільшується;
  • на суму списаної заборгованості, що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ фінрезультат до оподаткування зменшується.

В пп. 14.1.11 ПКУ наведені ознаки безнадійної заборгованості. Одна з таких ознак – минув строк позовної давності.

В розглядуваній нами ситуації цей строк не минув.

Ще одна ознака - стягнення заборгованості стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Наприклад, відповідно до пп. 1 п. 17 Постанови НБУ  №18 уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

  1. з використанням російських рублів та білоруських рублів;
  2. учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;
  3. для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Тобто, навіть якщо контрагент з РФ бажає погасити свою заборгованість, він не може цього зробити.

Але ця обставина спрацьовуватиме тільки у випадку, якщо у договорі між підприємством і контрагентом з РФ прямо встановлено звільнення від виконання зобов’язань за договором внаслідок настання такої форс-мажорної обставини, як воєнні дії.

Причому сторони мають погодити, яким чином вони повинні задокументувати таку подію. Наприклад, це може бути сертифікат ТПП.

Форс-мажорні обставини засвідчуються сертифікатом ТПП (див. ст. 14-1 Закону про ТПП).

Поряд з цим, як зазначає ТПП України, засвідчити форс-мажорні обставини у період воєнного стану можна листом ТПП, розміщеним на сайті ТПП.

У будь-якому разі, сторони мають самостійно встановити, яким чином зафіксують форс-мажор.

Якщо все виконано згідно з умовами укладеного між сторонами договору, на наш погляд, підприємство вписуватиметься у вимоги пп. 14.1.11 ПКУ, а тому зможе зменшити фінрезультат до оподаткування на суму списаної заборгованості.

Але оскільки відповідна норма ПКУ виписана без достатньої деталізації, податкова може мати іншу думку. Тому для уникнення непорозумінь з податковою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

 

Якщо підприємство не прийме рішення про списання заборгованості

В такому разі потрібно буде нараховувати курсові різниці в загальному порядку.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    Сьогодні 13:238
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    Сьогодні 12:0616
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    Сьогодні 10:194
  • Нерезидент надав знижку на послуги: нюанси обліку та оподаткування
    Підприємство 22.02.2024 р. отримало експедиторські послуги від нерезидента - 1000 євро. ПН зареєстровано за датою першої події. Нерезидент 15.03.2024 р. надав знижку 200 євро. Окремо це було зафіксовано у додатковій угоді та складено акт коригування. Оплата ще не проводилась. Як відобразити дане коригування в обліку?
    23.04.202413
  • Як відобразити в обліку ВПА, якщо підприємство отримало податковий збиток?
    Підприємство отримало збиток за результатами звітного року в сумі 600 тис. грн. Податковий збиток складає 100 тис. грн (збільшуючі постійні різниці 300 тис. грн, тимчасові 200 тис. грн). Як в обліку та звітності відобразити ВПА? Також підприємство утримує податок при виплаті доходів нерезиденту. Як відобразити це утримання в обліку та декларації?
    23.04.202424