Нерезидент недопоставив товар імпортеру – резиденту України: як врегулювати?

Перш за все факт нестачі потрібно засвідчити документально. Таким документом може бути акт про приймання матеріалів (форма №М-7 або інша форма, яка відповідає вимогам до первинного документа в пп. 2.4 Положення №88), або дані інвентаризації товарів при прийманні на склад.

Якщо митний огляд товару не проводився, і нестачу виявлено вже під час розвантаження товарів на власному складі імпортера, після сплати митних платежів за відсутній товар чи навіть пізніше, наприклад, під час проведення чергової інвентаризації, - то в такому випадку перерахунок митних платежів у бік зменшення митні органи проводити не будуть.

Валютний нагляд за залишками операцій, що менші ніж 400000 грн, припиняється. Тому якщо цей товар коштує менше 400000 грн, така операція не підлягає валютному нагляду. Докладніше див. тут.

Оскільки нерезидент визнав недопоставку товарів, їх слід відобразити у бухобліку на фактичну суму (кількість) згідно з актом. Якщо постачальник-нерезидент визнає, що певну кількість товару не було відвантажено, то можна вимагати від нього повернення зайво сплачених коштів або подальше додаткове постачання товару.

В будь-якому разі оприбуткування меншої кількості товару, ніж була оплачена, призведе до виникнення дебіторської заборгованості нерезидента перед імпортером. Ця заборгованість врегульовується на розсуд сторін – або подальшим постачанням товару, або поверненням коштів.

Оскільки митна декларація вже оформлена, і там зазначено недопоставлений товар, пропонуємо таку схему бухобліку (суми в таблиці умовні, курс євро умовний – 31 грн/євро).

*) Рах. 281/1 – товари в дорозі (від митниці до складу);

**) рах. 281/2 – товари на складі;

***) рахунок 632 або 374 обирається в залежності від того, як буде врегульована заборгованість нерезидента – в рахунок наступних поставок товару (632) або як претензія з наступним поверненням сплачених коштів (374).

ПДВ

На митниці було сплачено ПДВ з недопоставленого товару, а потім його включено до складу податкового кредиту як «імпортний» ПДВ. Нормами ПКУ не передбачено зменшення або невключення ПДВ, сплаченого на митниці, до податкового кредиту, тому вся сума ПДВ за митною декларацією включається до податкового кредиту.

Оскільки фактично цей товар не буде використаний в господарській діяльності імпортера, то на нашу думку, потрібно донарахувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ на вартість недопоставленого товару.

Якщо потім нерезидент поставить новий товар, імпортер знову сплачує ПДВ на митниці, але вже не нараховує податкові зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ.

Податок на прибуток

Якщо нерезидент згоден врегулювати цю ситуацію, то наслідків з податку на прибуток не виникає.

Втім, наслідків з податку на прибуток також не буде, якщо товар навіть буде списаний без компенсації його вартості нерезидентом. В бухобліку товар списується так, як показано в таблиці нижче: