Правове підґрунття
Згідно зі ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Це і називається відступленням права вимоги.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
ПДВ
Відповідно до пп. 196.1.ПКУ, не є об’єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Отже, якщо боргові зобов’язання передаються одним платником податку іншому в обмін на грошові кошти або цінні папери, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. Про це говорять і самі податківці.
На нашу думку, якщо відступлення права вимоги здійснюється безоплатно – новий кредитор не сплачує кошти, не передає товари/роботи/послуги, то ПДВ теж не виникає, адже немає операції постачання товарів, робіт, послуг.
Податок на прибуток
Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
При цьому ПКУ не передбачено різниці щодо операцій з відступлення права вимоги, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку. Про це зазначається в листі ДФСУ від 22.02.2017 р. №3666/6/99-99-15-03-02-15.
Бухоблік
Чітких правил бухобліку відступлення права вимоги національними стандартами не прописано. Тому, наприклад, податківці радять звертатись з цього приводу до Мінфіну, який теж не поспішає давати офіційні роз’яснення.
На практиці застосовують такий варіант обліку: на момент укладання договору відступлення права вимоги у первинного кредитора виникає дебіторська заборгованість – за зобов’язанням наступного кредитора сплатити певну суму компенсації. Вона ж і перекриває заборгованість, яка відступається (а непогашена частина – дисконт за його наявності списується у складі інших витрат). В разі відступлення права вимоги без умови оплати «дисконтом» буде вся сума відступленої заборгованості, яка списується на витрати.
Приклад. Право вимоги відступлено продавцем товару "Б" на користь нового кредитора "В". Підприємство "Б" відвантажило товар підприємству "А" на суму 100000 грн (в тому числі ПДВ - 16666,67 грн). Товар не оплачено, покупець винен кошти. Підприємство "Б" переуступило право вимоги боргу за цим договором іншому підприємству "В".
|
Зміст операції |
Дт |
Кт |
Сума, грн |
|
У підприємства "Б" |
|
|
|
|
Відвантажено товар покупцю (боржнику "А") |
361 (А) |
702 |
100000,00 |
|
Визнано ПЗ з ПДВ (складена і зареєстрована ПН) |
702 |
641 |
16666,67 |
|
Списано собівартість реалізованого товару (сума умовна) |
902 |
281 |
75000,00 |
|
Право грошової вимоги відступлено новому кредитору "В" безоплатно |
377 (В) |
361 (А) |
100000,00 |
|
Списано відступлену заборгованість до складу витрат |
949 |
377 (В) |
100000,00 |
|
У підприємства "В" |
|
|
|
|
Визнано зобов’язання підприємства "А" за договором відступлення права вимоги |
377 (А) |
685 (В) |
100000,00 |
|
Визнано дохід від безоплатного отримання права вимоги боргу |
685 (В) |
719 |
100000,00 |
|
Погашено борг підприємством "А" |
311 |
377 (А) |
100000,00 |
|
У підприємства "А" |
|
|
|
|
Отримано товар від постачальника "Б" |
281 |
631 (Б) |
83333,33 |
|
Визнано ПК з ПДВ (отримано зареєстровану ПН від постачальника) |
641 |
631 (Б) |
16666,67 |
|
Відбулась заміна кредитора |
631 (Б) |
631 (В) |
100000,00 |
|
Сплачено за товар новому кредитору |
631 (В) |
311 |
100000,00 |
Як видно з таблиці, у підприємства "Б" виникають витрати, а у підприємства "В" – доходи на суму відступленого боргу. Якби борг було відступлено на платній основі за його номінальною вартістю, то доходи і витрати у сторін не виникають, а новий кредитор перераховує суму боргу первісному кредитору.
Сама операція з відступлення права вимоги не оподатковується ПДВ. Але і сторнувати визнані при відвантаженні товару ПЗ з ПДВ у першого кредитора (Б) немає підстав, адже товар не було повернено. Таким чином, як зазначає ДФС у Херсонській області в ІПК від 03.11.2017 р. №2504/ІПК/21-22-12-01, операція з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами) не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у першого кредитора.
Також читайте тут.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити