Коли визнавати дохід, якщо суд виніс рішення про стягнення дебіторської заборгованості з боржника?

Незалежно від того, чи коригує підприємство фінрезультат, йому важливо правильно провести цю операцію в бухобліку. Відповідних податкових коригувань на цей випадок не передбачено, тож ця операція буде впливати на фінрезультат за правилами бухобліку.

Правила бухобліку передбачають різні підходи до обліку сум, що належать платнику за рішенням суду.

Перший підхід - формальний: дохід у вигляді сум, що належать до отримання за рішенням суду, визнається на дату рішення суду про їх стягнення з боржника. Як говорить Інструкція №291, за кредитом субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» відображаються суми штрафів, пені, неустойки та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнано боржником або щодо яких яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків. Тобто за цього підходу дохід визнається на дату судового рішення без оцінки ймовірності того, що кошти дійсно будуть отримані. На нашу думку, цей підхід невірний, тому що він спирається лише на норми Інструкції №291 без комплексного аналізу норм НП(С)БО.

Другий підхід - виходячи з оцінки ймовірності отримання коштів: відповідно до п. 5 НП(С)БО 15, дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінку доходу може бути достовірно визначено. Тобто збільшуються активи – виникають доходи.

В даному випадку можливий актив – це дебіторська заборгованість боржника, яку він не погасив добровільно і щодо якої є рішення суду про її стягнення. Актив визнається одночасно зі збільшенням доходу: наприклад, Дт 374, 377 Кт 715, 719.

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом,  якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Актив – це те, що обов’язково принесе економічні вигоди, в противному разі це вже не актив.

На наш погляд, якщо підприємство не впевнене в тому, що заборгованість буде погашено, воно може говорити, що не існує ймовірності отримання економічних вигод з метою визнання такої заборгованості активом. Який же це актив, якщо від нього не буде економічної вигоди? Не додає впевненості і відкриття виконавчого провадження, якщо достовірно  відомо про те, що у боржника немає джерел погашення такої заборгованості. 

Тому ми вважаємо, що визнавати дохід при невпевненості у погашенні суми на дату судового рішення немає підстав, адже немає перспективи отримати погашення дебіторської заборгованості. 

Отже, в даному випадку дохід виникне тільки тоді, коли боржник дійсно погасить заборгованість і підприємство отримає актив – грошові кошти. Тоді на дату погашення заборгованості слід визнати активом  дебіторську заборгованість покупця (адже з’явилася впевненість у погашенні) – Дт 374, 377 Кт 715, 719  і в цей же день відобразити її погашення: Дт 311 Кт 374, 377.

Втім, якщо впевненість у погашенні заборгованості з’явиться раніше її погашення,  наприклад, надійде достовірна інформація про можливість стягнення з боржника цієї заборгованості, то саме на дату отримання такої інформації вже потрібно буде визнати дохід.

Таку оцінку ймовірності отримання економічної вигоди від активу (в даному випадку це ймовірність погашення заборгованості) доцільно викласти в наказі керівника, у якому навести всі обставини, на яких базується така оцінка, а також зробити висновок про те, коли підприємство визнає доходом цю заборгованість, тобто коли воно буде впевнено у її погашенні:

• На дату судового рішення;
• На дату відкриття виконавчого провадження;
• На дату отримання достовірної інформації про те, що заборгованість буде погашено;
• На дату фактичного погашення заборгованості, якщо на попередніх етапах впевненість у погашенні не з’явилася.