Облік забезпечувального платежу за договором оренди

Почати слід з вивчення умов попереднього договору. Адже в обліку відображаються вже наслідки такого договору. Зокрема, за умовами цього договору можна дізнатися статус забезпечувального платежу, в яких випадках він повертається, а в яких - ні. 

Нагадаємо, що статус попереднього договору прописаний ст. 635 ЦКУ.  Так ось, за цією статтею сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. 

Що це означає для бухгалтера? Що, якщо в попередньому договорі ТОВ не відмовилося від відшкодування таких збитків, то через те, що у встановлені цим попереднім договором  строки основний договір не було укладено, у ТОВ виникає дебіторська заборгованість і дохід в сумі таких збитків.   Щоправда, для цього потрібно ще повідомити іншу сторону про наявність таких збитків та їх суму (наприклад, претензією).  

Можливо також, що цим договором було передбачено й інші санкції, які стосуються того, через кого основний договір не було укладено. Якщо це потенційний орендодавець, то право на отримання цих санкцій у ТОВ теж спричинить визнання дебіторської заборгованості та доходу (і теж на підставі виставленої претензії).  

В бухобліку на підставі бухдовідки в обох випадках виникнуть проведення Дт  374 "Розрахунки за претензіями" Кт 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки".

Втім, запитання стосується саме суми забезпечувального платежу.  

Ця ж стаття 635 ЦКУ говорить: зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Справа в тому, що терміну «забезпечувальний платіж» в ЦКУ немає. Проте у ст. 546 ЦКУ зазначено: виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. І договором можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.  

Проте «забезпечення виконання зобов’язання» і «попередня плата за послуги оренди» - це різні речі, і сплата таких платежів має різні податкові наслідки, зокрема, з ПДВ. 

Але чим з юридичної точки зору є у вашій ситуації забезпечувальний платіж, який статус він має, в яких випадках його треба повернути, а в яких він залишається у отримувача – визначає попередній договір. 

Припустимо, що за умовами попереднього договору виходить, що забезпечувальний платіж залишається у іншої сторони. Що відбувається у ТОВ? 

По-перше, слід зазначити, що якщо забезпечувальний платіж дійсно лише забезпечував виконання договору, і не передбачалося його зарахування в рахунок майбутніх орендних послуг, то в ТОВ не могло виникнути ПК з ПДВ. Забігаючи наперед, і при списанні дебеторської заборгованості за таким платежом у ТОВ не виникнуть ПЗ з ПДВ.  Адже, на думку податківців, гарантійні платежі за договором оренди не є оплатою послуг і ПЗ за ними у майбутнього чи потенційного орендодавця не виникають. Навіть якщо потенційний орендодавець їх визнав, склав ПН і зареєстрував її в ЄРПН, податківці при перевірці можуть зняти такий ПК! 

А ось якщо забезпечувальний платіж за умовами договору зараховувався як передоплата за послуги оренди, в такому випадку при його отриманні у потенційного орендодавця виникало ПЗ з ПДВ, а у ТОВ – ПК з ПДВ. 

Докладніше про це читайте тут.

Різним буде і бухгалтерський облік таких платежів. Так, кредит субрахунку буде однаковим – 311  "Поточні рахунки в національній валюті". А от дебет різним: якщо це лише забезпечення, то Дт 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", а якщо передоплата то Дт 371 "Розрахунки за виданими авансами". 

Що далі буде з цим платежем і ПК? Послуги з оренди так і не були надані, платіж не буде повернуто, і це витікає з умов попереднього договору.

Важливе зауваження:  до такого висновку автор відповіді дійшов з умов, наведених у  запитанні. Але  цей факт автору запитання слід ретельно перевірити, адже одна справа, якщо це прямо прописано в договорі, й інша, якщо ТОВ добровільно відмовилась від стягнення (оформлено прощення боргу). Якщо ж ні, і строки давності з дати, коли основний договір мав бути укладений, не минули, то говорити про списання заборгованості зарано! 

Отже, за умов запитання, якщо навіть при сплаті забезпечувального платежу у ТОВ було право на ПК, то при списанні заборгованості за таким платежем як безнадійної заборгованості (Дт  944 "Сумнівні та безнадійні борги" Кт 371) він це право, на думку податківців, втратить.  

На жаль, така точка зору є давно, хоча прямої норми в ПКУ немає (див., наприклад, ІПК ДФСУ від 16.10.18 р. №4438/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 23.07.18 р. №3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 07.05.18 р. №2028/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). 

Тут ми писали про висновок податківців, що в податковому періоді, в якому відбувається списання дебіторської заборгованості, платнику податку – покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами згідно з пп. 198.5 ПКУ.