Оподаткування послуг, отриманих від ФОПа-нерезидента

Згідно з пп. «б» пп. 185.1 ПКУ, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Якщо послуги будуть надаватись за межами митної території України, вони не є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно, податкові накладні не складаються та права на податковий кредит немає (оскільки не складається ПН).

Втім, рекомендуємо пересвідчитися, чи дійсно ці послуги надаються за межами України, адже відповідно до пп. «в» п. 186.3 ПКУ місцем постачання консультаційних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, а це митна територія України. Якщо вказані у запитанні послуги не відповідають ознакам консультаційних послуг, тоді діятиме п. 186.4 ПКУ і місцем надання послуг буде територія Білорусі. На нашу думку, слід ретельно прописати в договорі зміст послуг таким чином, щоб з нього не вбачалися консультаційні послуги.

Документальним підтвердженням надання послуг будуть такі документи:

• Договір про надання послуг, у якому слід максимально чітко прописати суть та зміст послуг, що будуть надаватися;
• Акт надання послуг, який складається на кожну надану послугу, але не рідше ніж раз на місяць, якщо послуги надавалися протягом певного часу;
• Платіжні доручення на оплату послуг та утриманих податків і зборів.

Щодо оподаткування доходів фізособи  є специфіка в тому, що виконавець – фізична особа-нерезидент, яка надає послуги в рамках своєї підприємницької діяльності (особа зареєстрована як ФОП в країні свого резиденства).

Щодо оподаткування доходів індивідуального підприємця – нерезидента є лист Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з ОВП від 22.04.2016 р. №8990/10/28-10-01-3-11. Податківці в цьому листі доходять висновку, що якщо фізична особа – нерезидент, який зареєстрований як фізична особа – підприємець в іншій державі,  одержує дохід з джерелом його походження з України, згідно з договором про надання послуг, сума  такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу такого нерезидента, та оподатковується  податковим агентом під час нарахування та виплати за ставками визначеними ст.167 ПКУ. Відповідно, такий дохід оподатковується і військовим збором.

Також фізособа-нерезидент, що планує отримувати доходи від підприємств, що знаходяться на території України, повинна (особисто чи через законного представника) отримати ІПН. Докладніше ми писали про це тут, а також пропонуємо до уваги цю консультацію.

Зауважимо, що на нашу думку, в даному випадку ЄСВ сплачувати не треба, оскільки послуги надаються фізичною особою – нерезидентом в рамках її підприємницької діяльності. Втім, офіційної позиції податківців з цього питання знайти не вдалося (у загальному випадку вони вимагають нарахування та сплати ЄСВ з доходів іноземців за договорами ЦПХ), тому рекомендуємо звернутися до них за наданням індивідуальної податкової консультації, як бути, якщо такий іноземець надає послуги в рамках своєї підприємницької діяльності.

У бухобліку вартість отриманих послуг по організації та забезпеченню необхідної документації для реалізації продукції в Білорусі  слід відображати у складі витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16). Такі витрати відображаються за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут» у періоді їх понесення.

Бухоблік отриманих послуг від нерезидента на умовах повної передоплати розглянемо на числовому прикладі — див. таблицю.

Бухоблік отриманих послуг від нерезидента – фізичної особи

(умовно вартість послуг становить 1000 дол. США)

* Під час перерахування нерезиденту авансу в інвалюті у підприємства виникає дебіторська заборгованість, гривневий еквівалент якої слід визначити за курсом НБУ на дату перерахування коштів відповідно до п. 5 П(С)БО 21.

** Через те що вартість послуги була попередньо оплачена, сума такого авансу (попередньої оплати) в інвалюті під час включення до вартості цих послуг перераховується в гривні із застосуванням курсу НБУ на дату авансу (абз. 1 п. 6 П(С)БО 21).

*** Дебіторська заборгованість нерезидента — немонетарна стаття, тому визначати курсові різниці за нею не треба.