Списання заборгованості перед засновником щодо виплати частки

Згідно з п. 5 П(С)БО 11, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Тобто, списанню з балансу заборгованість перед попереднім засновником підлягає лише у тому випадку, коли вона стане такою, що не підлягатиме поверненню. Зокрема, заборгованість не підлягає погашенню у випадках, коли спливає строк позовної давності щодо її витребування або якщо кредитор (надавач ПФД) простить цю заборгованість підприємству-отримувачу.

Строки позовної давності

Відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

У ч. 1 ст. 261 ЦКУ визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто у визначенні моменту виникнення права на позов відображаються як об'єктивний, так і суб'єктивний моменти: об'єктивний - сам фактор порушення права, суб'єктивний - момент, коли особа довідалася чи могла довідатися про це порушення або особу, яка порушила право.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Своєю чергою, у п. 5 ст. 24 Закону про ТОВ у статуті товариства зазначаються відомості, зокрема, про порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.

Далі підприємство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Дані положення застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов’язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства.

Отже, якщо статутом підприємство не встановлено окремого строку для виплати частки учасника, така виплата має бути здійснена протягом року з дня коли такого учасника було виключено із складу ТОВ.

Відповідно, після спливу такого терміну розпочинається перебіг строку позовної давності.

Випадки зупинення та переривання строку позовної давності визначені у ст. 263 та ст. 264 ЦКУ. Зокрема, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ).

Тому, здійснюючи дії, що свідчать про визнання підприємством свого боргу перед попереднім засновником (в тому числі і повідомлення його щодо виплати йому належної частки) підприємство перериває перебіг позовної давності.

Таким чином, якщо після спливу року з дня виключення засновника із складу ТОВ, підприємство здійснює дії, які свідчать про визнання підприємством своєї заборгованості, перебіг строку позовної давності переривається і починає розраховуватись з цієї дати.

Тобто, списанню з балансу заборгованість перед засновником підлягатиме лише через 3 роки після припинення підприємством вчинення дій, що свідчать про визнання такої заборгованості та намагання здійснити її погашення.

Да того ж часу така заборгованість продовжує обліковуватись на балансі підприємства.

Здійснення індексації такої заборгованості законодавчо не передбачено, якщо такий обов'язок не встановлено статутними документами. Крім того, оскільки така заборгованість є короткостроковою (з терміном повернення менше 1 року), хоч і є простроченою, вона не підлягає дисконтуванню.

Списання заборгованості

Прощення кредитором або списання безнадійної заборгованості перед засновником призведе до виникнення доходу у підприємства – боржника (Дт 672 Кт 717). Цей дохід збільшить оподатковуваний фінрезультат у тому періоді, коли дохід буде визнаний. При цьому, ПКУ не передбачено коригування фінрезультату на суми списаної кредиторської заборгованості.