Облік аркушів коригування до МД попередніх періодів

ПДВ

Згідно з пп. 198.2 ПКУ, датою виникнення права платника податку на ПК для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) є дата сплати ПДВ за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 187.8 ПКУ. Документ, який дає право на податковий кредит при операціях імпорту, – це МД, що підтверджує сплату ПДВ.

При цьому, податківці свого часу роз’яснювали, що норма щодо включення суми ПДВ до складу податкового кредиту протягом 1095 днів стосується лише податкових накладних і не може застосовуватися до сум ПДВ, що включаються до складу податкового кредиту на підставі митних декларацій.

Отже, суми ПДВ на підставі митних декларацій та інших документів, перерахованих у пп. 201.11 ПКУ, включаються до складу податкового кредиту виключно у тому періоді, в якому відбулось їх оформлення.

Тому, з метою відображення податкового кредиту з ПДВ у разі отримання бухгалтером митних декларацій та/або інших документів із запізненням, перерахованих у пп. 201.11 ПКУ, залишається можливість скористатись положеннями пп. 50.1 ПКУ, який надає право виправити помилки попередніх періодів шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за такі періоди.

Згідно з п. 37 Положення про МД, після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися шляхом оформлення аркуша коригування, який є невід'ємною частиною митної декларації. Аркуш коригування – це додаток 4 до Положення про МД.

Оформлюється аркуш коригування за Порядком №1145. Відповідно до п. 12 та 13 Порядку №1145, при складанні аркуша коригування у разі доплати митних платежів, штрафних санкцій (у разі наявності) заповнюються розділи II та III аркуша коригування.

Такий документ є підставою для відображення доплаченої суми ПДВ за кодом виду платежу 28 у складі ПК. Відбувається це у тому звітному періоді, в якому складено аркуш коригування до МД, та відображається також у рядку 11.1 (11.2 якщо ставка 7%) декларації з ПДВ. Якщо доплата коштів передує звітному періоду, в якому оформлено аркуш коригування до МД, платник податку має право включити суму ПДВ, сплачену митним органам, до ПК у тому звітному періоді, в якому оформлено аркуш коригування. Адже відповідно до пп. 201.12 ПКУ документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Якщо у цьому випадку нараховані штрафні санкції, вони не можуть визнаватись сумою податку та відображатись у складі ПК з ПДВ.

Отже, вважаємо, як сума ПДВ за митною Декларацією, так і коригування цієї суми на підставі аркушу коригування мають відображатись у Декларації з ПДВ за той звітний період, в якому було складено відповідний митний документ (митну декларацію або аркуш коригування). Тому за липень 2019 року та жовтень 2020 платник податку має подати уточнюючі Декларації з ПДВ, в яких відобразити відповідні збільшення суми ПК з ПДВ за митними Деклараціями.

У графі 4 уточнюючої Декларації наводяться дані, які були зазначені у Декларації, у графі 5 наводяться 5 дані, а у графі 6 відповідно суму безпосередньо уточнень.

Аналогічний підхід до коригування суми ПК з ПДВ за аркушем коригування наводили і податківці, зокрема, у листі від 13.11.2017 №2601/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку, коригування суми ПК з ПДВ також має бути відображено у періоді складання аркушу коригування. Якщо цього не було зроблено, а помилку виявлено вже у наступному році, то має місце виправлення помилки в бухгалтерському обліку минулого року.

Порядок виправлення помилок минулих років залежить від того, вплинули вони на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), чи ні. У даному випадку сума ПДВ у складі ПК не впливає на суму нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) відповідного періоду.

При виправленні такої помилки рахунок 44 не використовуємо, а коригуємо сальдо на початок року тільки за тими статтями активу і пасиву Балансу, яких ці помилки торкнулися. Виправляючи помилку, яка не вплинула на фінрезультат, коригуємо тільки відповідні статті Балансу на початок року. Оскільки така помилка фінрезультату не торкнулася, то «виправлену» фінзвітність можна не подавати.

Отже, в даному випадку помилка минулорічна, але на фінрезультат не вплинула, тому її виправляють шляхом коригування сальдо на початок року за тими статтями балансу, яких ця помилка торкнулася. А торкнулась ця помилка відповідно субрахунку 377 (розрахунки з митницею мають бути зменшенні через «зарахування» переплати), а субрахунок 641 (сума податкових зобов’язань має зменшитись на суму ПК з ПДВ).

На початок звітного року підприємство має відобразити на підставі бухгалтерської довідки запис: Дт 641 Кт 377. Якщо за 2020 рік підприємство ще не подавало Декларацію та фінансову звітність, то виправлення помилки можна провести у жовтні 2020 року.

Зверніть увагу: якщо за такою операцією буде змінено суми ввізного мита, доведеться здійснити перерахунок первісної вартості товару. А оскільки сума мита впливає на собівартість товару, то виправлення такої помилки за минулий період вже здійснюється через рахунок 44, але так само на початок звітного року (записи: Дт 44 Кт 377 у разі збільшення розміру мита та Дт 377 Кт 44 - у разі його зменшення за аркушем коригування). І в такому випадку вже доведеться подавати уточнюючу Декларацію з податку на прибуток з виправленою фінзвітністю (або ж уточнювати її показники через додаток ВП звітного року).

Довідково

Довідково повідомимо, що слідкувати за розрахунками з митницею можна у "Єдиному вікні", яке доступно за посиланням. Вхід до особистого кабінету здійснюється за допомогою ЕЦП. В особистому кабінеті є змога здійснювати онлайн звірку розрахунків підприємства з митницею, а також переглянути та завантажити митні декларації, які можна потім перевести у формат PDF, зручний для читання та друку. Таким чином, можливо своєчасно отримувати інформацію про суми ПДВ, які включаються до складу ПК з ПДВ при імпорті товару, а також про їх коригування, відповідно уникаючи необхідності уточнювати попередні періоди.