Придбання дебіторської заборгованості за договором відступлення права вимоги

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦКУ, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги). Новий кредитор отримує усі права первісного кредитора по зобов’язанням, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦКУ). Договір відступлення прав вимоги укладається у тій саме формі, що і договір, на підставі якого виникло зобов’язання, право за яким передається новому кредитору (ч. 1 ст. 513 ЦКУ). Кредитор в зобов’язанні не може бути замінений тільки у тому випадку, коли заборона встановлена договором або законом (ч.3 ст. 512 ЦКУ), при цьому згода боржника на заміну кредитора не потребується, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦКУ).

За договорами відступлення права вимоги переважно відступається "грошова" дебіторська заборгованість. Така заборгованість у бухгалтерському обліку кваліфікується як фінансовий актив. Згідно з п. 4 П(С)БО 13, фінансові активи включають "контракт, який надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства".

Жодна норма ЦКУ не містить застережень щодо платності чи безоплатності договору відступлення прав вимоги. Натомість в пп. 14.1.255 ПКУ визначено, що відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. З цього формулювання можна зробити висновки, що новий кредитор може компенсувати первинному кредиторові усю суму відступленого права (за номіналом боргу), часткову суму відступленого права (менше номіналу боргу) або зовсім не робити будь-якої компенсації (безоплатне відступлення боргу).

Придбані за договором відступлення прав вимоги боргові зобов’язання є активами підприємства. Активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Актив відображається в звітності за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена, а саме за ціною договору (ціною придбання).

Згідно з п. 5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З огляду на наведене, дохід від погашення зобов’язання за відступленим правом виникне не в періоді придбання такого права, а в періоді погашення боргу, звісно за умови що придбання боргу відбулось за ціною нижчою ніж номінал, а погашення – за номінальною вартістю боргу.

Висновок: 

Право вимоги заборгованості набуває чинності з моменту підписання договору відступлення права вимоги. Дохід в нового кредитора виникає в періоді погашення боргу, якщо право вимоги заборгованості виникає на більшу суму ніж зобов’язання з її оплати на меншу суму – ми маємо право вимагати 60 тис. грн, заплативши за це право 50 тис. грн.