• Посилання скопійовано

Облік та податкові наслідки передачі ТМЦ на відповідальне зберігання

Комунальне підприємство передає на відповідальне зберігання іншому комунальному підприємству ТМЦ (МШП). Як оформлюється така передача? Які податкові наслідки виникнуть у зберігача таких ТМЦ?

Умови здійснення операцій із відповідального зберігання ТМЦ наведено у главі 66 ЦКУ. Зокрема, згідно з ст. 936 ЦКУ за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В першу чергу зауважимо, що оскільки в даному випадку правочин укладається між юридичними особами, то він в обов’язковому порядку має бути оформлений у письмовій формі. Отже, має бути укладено у письмовій формі договір відповідального зберігання. Проте ч. 1 ст. 937 ЦКУ, уточнюється, що письмова форма договору вважатиметься дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним. У договір слід обов’язково зазначити оплатність чи безоплатність відповідального зберігання, а також термін на яке ТМЦ здаються на відповідальне зберігання.

Безпосередньо передача майна на відповідальне зберігання може бути оформлено відповідною накладною, актом або іншим аналогічним документом.

 

ПДВ

Як передбачено пп. «а» та «б» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю).

При цьому, згідно з пп. 196.1.2 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг. Крім того, не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно і повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Таким чином, безпосередньо операція з отримання МШП на відповідальне зберігання не є об'єктом оподаткування ПДВ. Однак, якщо таке зберігання є платним, то зберігач нараховує ПЗ з ПДВ на такі послуги.

 

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з відповідального зберігання ТМЦ. Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

 

Бухгалтерський облік

У зберігача прийняті на зберігання МШП, на підставі акту передачі відображаються за дебетом позабалансового рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». Відповідно їх повернення буде відображатись за кредитом позабалансового рахунку 023.

Якщо послуга із зберігання надається за певну плату, то виставлений акт наданих послуг із зберігання призводить до наступних наслідків в бухобліку:

  • Дт 361 Кт 703 – виставлено акт за послуги із зберігання;
  • Дт 703 Кт 641/ПДВ – нараховано ПЗ з ПДВ.

Якщо ж послуга надається безоплатно, то ані доходу при отриманні на відповідальне зберігання ТМЦ ані витрат від їх повернення у зберігача не виникає. Що ж до поклажодавця, то у нього в обліку ці активи продовжують обліковуватись на балансі. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік авансових внесків з обмінних пунктів за уточнюючою декларацією
    ТОВ (платник податку на прибуток) у 2024 році сплатило авансові внески з пунктів обміну валют, але отримало збиток. Внески відображено в ІКП лише у серпні 2025 року після подання уточнюючої декларації з додатком ЩАВ. В якому періоді (2024 чи 2025) та якими бухгалтерськими проведеннями відобразити нарахування та зарахування цих внесків? Як правильно відобразити цю операцію у фінзвітності з урахуванням виправлення помилки?
    Сьогодні 15:184
  • Включення плати за простій вантажу до собівартості
    Чи включається плата за простій вантажу на митниці до собівартості придбаних товарів у бухгалтерському обліку згідно з П(С)БО 9, чи її слід класифікувати як штрафні санкції з відображенням у складі інших операційних витрат?
    Сьогодні 13:0913
  • Збирання кукурудзи перенесено на наступний рік: як відобразити в обліку та звітності?
    Сільськогосподарське підприємство (суб’єкт малого підприємництва) посіяло кукурудзу у 2025 році. Частину операцій збирання, перевезення та послуг елеватора перенесено на січень 2026 року. Як правильно відобразити ці витрати в бухобліку, розрахувати собівартість та показати у звітності?
    Сьогодні 10:1628
  • Погашення простроченої валютної заборгованості
    Підприємство має прострочену кредиторську заборгованість. Чи можливо погасити вказану прострочену кредиторську заборгованість? Чи зобов’язане підприємство списати кредиторську заборгованість після спливу строку позовної давності?
    Сьогодні 09:2232
  • Зміна категорії підприємства: як застосувати правило «двох років» та коли переходити на МСФЗ?
    Підприємство визначає період переходу на обов’язковий аудит та складання фінзвітності за МСФЗ. За критеріями Закону про бухоблік у 2021–2022 роках воно було мікропідприємством, у 2023 році - середнім, у 2024–2025 роках за показниками відповідає великому. Виникає питання застосування ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік щодо правила «двох років поспіль»: яку категорію слід вважати актуальною у 2025 році та з якого періоду виникає обов’язок аудиту і переходу на МСФЗ?
    Сьогодні 07:1242