Облік різниці між вагою постачання та приймання товару внаслідок «очищення»

Документальне оформлення

Можливість встановлення договором купівлі-продажу порядку перевірки додержання продавцем умов такого договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари або упаковки товару та інших умов, передбачена п. 1 ст. 637 ЦКУ.

Разом з цим, відповідно до п. 3.7 Методрекомендацій №2, якщо при оприбуткуванні запасів виявлено невідповідність якості та кількості запасів даним супроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів за участю матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації. В цьому акті зазначається інформація про виявленні відхилення у масі між даними за супроводжувальними документами та фактичною вагою товару, що приймається.

Отже, складання додаткового акту має сенс у тому випадку, якщо доставка товару здійснюється стороннім перевізником і видаткова накладна складається за обліковими даними. Якщо постачальник та покупець узгоджують вагу товару і після цього складають видатковий документ із зазначеною фактичної ваги.

Незалежно від того, чи оформлюється такий акт, чи ні, постачальник на різницю у вазі складає акт списання в якому зазначає обсяг списання та його причини (в даному випадку «очищення» ваги товару при передачі покупцю). Не зайвим буде додати до акту списання первинні документи, в яких визначається % або вага «засмічення» визначені під час постачання.

Також зазначимо, що в даному випадку норми природного убутку не застосовуються, оскільки п. 5 Норм №88) передбачено, що норми природного убутку не застосовуються по товарах, списаних за актами внаслідок ламання, розкришення, псування, зниження якості товару, зважування і пошкодження тари.

Тож різниця ваги у вигляді «засмічення» є нестачею товару понад норми природного убутку оскільки така нестача пов’язана з якістю товару та умовами його продажу.

Бухгалтерський облік

Оскільки «вагова очистка» плодів, що підлягає постачанню, здійснюється покупцем до приймання такого товару (тобто покупець приймає товар за вагою зменшеною на % очистки), то вважаємо, що витрати у розмірі різниці несе саме постачальник такого товару.

Згідно з п. 5.7 Методрекомендацій №2, нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Отже, списання різниці в обліку продавця відображається записом Дт 947 Кт 27.

Якщо при списанні таких товарів постачальник нараховує ПЗ з ПДВ, то їх нарахування відображається в обліку записом Дт 947 Кт 641.

ПДВ

Якщо підприємство є платником ПДВ, то при операції з постачання, яка описана у запитанні, варто звернути на два моменти: безпосередньо саме постачання товару та нарахування ПЗ з ПДВ на різницю.

Щодо податкової накладної, яка складається на операцію з відвантаження товару покупцю, то ми вважаємо, що можливі два варіанти складання ПН в залежності від того, як було оформлено первинні документи:

• складання ПН на облікову вагу товару, що зазначена у видатковій накладній на відпуск товару, та подальшого складання РК до такої ПН тією ж датою, до якого включаються коригування за актом невідповідності;
• складання ПН на фактичну вагу товарів, що прийняті покупцем – на підставі скоригованих даних, підтверджених видатковою накладною, складеною при безпосередній передачі товару, та актом невідповідності. У цьому випадку немає необхідності складати РК.

А от з необхідністю нараховувати ПЗ з ПДВ на вагу різниці ситуація не така однозначна. В першу чергу зазначимо, що у разі придбання таких товарів без ПДВ (наприклад, у неплатника ПДВ), то з різниці у вазі ПДВ точно не нараховується (про це прямо вказано у пп. 198.5 ПКУ). Якщо ж придбання товару відбувалось з ПДВ, сума якого повинна була потрапити до податкового кредиту, то ДФС в ІПК від 16.09.2019 р. №273/6/99-00-07-03-02-15/ІПК зазначає, що у разі, якщо товари списуються з балансу у зв'язку із закінченням строку використання або з їх нестачею, то платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пп. «г» пп. 198.5 ПКУ та скласти зведену податкову накладну.

Водночас, в іншій ІПК від 23.03.2020 р.№1197/6/99-00-07-03-02-06/ІПК ДПС повідомляється, що при списанні товарно-матеріальних цінностей податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ та пов'язані з отриманням доходів.

Тобто з однієї сторони ми маємо позицію податківців, що нестачі товарів підлягають списанню з нарахування ПЗ з ПДВ, з іншої, якщо вартість таких списаних товарів включається до вартості продажу (наприклад, калькуляцією передбачено певний розмір понаднормових втрат товару, що включається до вартості товару, що реалізується), то це звільняє платника податку від ПЗ з ПДВ. Тому обережним платникам податку все ж таки варто нараховувати ПЗ з ПДВ при списанні продукції понад норми природного убутку (або такий платник податку може отримати власну ІПК від податківців конкретно щодо його ситуації і діяти вже за нею).