Утримано банком комісію за помилкове перерахування коштів при придбанні товару: що в обліку?

Відповідно до Інструкції №22, помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Своєю чергою, ст. 1212 ЦКУ зобов’язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

Таким чином, оскільки рахунок був вже закритий, то банк повернув кошти відправнику.

Склад витрат й їх кваліфікація прописані у П(С)БО 16. Детально про склад виробничих витрат можна дізнатися із Методрекомендацій №373.

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду  одночасно  з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо  прямо  пов'язати  з  доходом  певного періоду,  відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до Інструкції №291, на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

Склад загальновиробничих витрат прописаний у п. 15 П(С)БО 16. Серед них немає комісії банку. Більш детальний склад загальновиробничих витрат знаходимо у Методрекомендаціях №373, й серед них немає жодної згадки. Тоді як у п. 18 П(С)БО 16 йде мова, що до адмінвитрат включаються, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування та  інші послуги банків. Ці витрати обліковуються на рахунку 92 «Адміністративні витрати». Ці витрати є витратами звітного періоду.

Нагадаємо!

Розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (п. 1.37 ст. 1 Закону №2346).

Комісія і є платою за здійснення операції.

Тобто традиційно витрати на РКО, які й включають комісію банків, є адмінвитратами підприємства. Адже зазвичай є абонтплата банку. Та й суми комісій є незначними.

Водночас варто відмітити ще одну норму П(С)БО, а саме - п. 9 П(С)БО 9. Так, відповідно до нього первісною  вартістю  запасів,  що  придбані  за  плату,  є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат, зокрема, із  інших витрат, які безпосередньо  пов'язані  з  придбанням запасів (Дт 28 Кт 377 Дт 377 Кт 311).

Тому з іншої сторони, вважаємо, можна кваліфікувати такі витрати на комісію банку, якщо із документального оформлення буде видно, що ця комісія знята саме із платежу, призначеного на придбання товару, частиною первісної вартості товару. Якщо документальне оформлення та прив’язка до платежу відсутня, то без сумнівів це адмінвитрати. Якщо ж ні, то за рішенням керівництва ця комісія, на наш погляд, може бути розцінена як інші витрати, безпосередньо пов’язані із придбанням товару. Адже покупець товару їх поніс у зв’язку із придбанням товару. Більше того, на суму комісії зменшується платіж за товар вже на правильний діючий рахунок. Своє рішення керівництву бажано оформити внутрішнім документом (або взагалі встановити, що комісії банків у такому випадку є іншими витратами, безпосередньо пов’язаними із придбанням товару). Втім, будьте готові роз’яснювати цей момент перевіряючим, адже стандартно традиційно всі РКО – в т.ч. комісії банків, є витратами звітного періоду у вигляді адмінвитрат.

Рекомендуємо із цього приводу звернутися до Мінфіну за консультацією.