Переведення боргу за кредитом від нерезидента: облік у первинного боржника

У бухгалтерському обліку при зміні сторін у зобов'язанні для кредитора змінюється дебітор, а для дебітора – кредитор. Таким чином, при відображенні операції з переведення боргу відбувається зміна у складі зобов'язань і заборгованості.

Облік операцій з переведення боргу слід здійснювати відповідно до норм П(С)БО 11, П(С)БО 21.

Згідно з п. 5 П(С)БО 11, зобов'язання   визнається,  якщо  його  оцінка  може  бути достовірно визначена та є ймовірність  зменшення  економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. 

При переведенні боргу відбувається:

• списання однієї кредиторської заборгованості перед нерезидентом за отриманий кредит (субрахунок 506 - якщо від інших кредитодавців (у т.ч. і нерезидентів), аніж банки), адже її погашати вже не потрібно;
• виникнення нової заборгованості перед новим боржником у частині переданої заборгованості - субрахунок 685.

Таким чином, на дату набрання чинності договору про переведення боргу слід зробити таке проведення: Дт 506 Кт 685.

Доходу у цьому випадку не виникає, адже одна заборгованість погашається шляхом виникнення іншої заборгованості.

Що стосується погашення заборгованості перед новим боржником, то вона може бути погашена як грошовими коштами чи заліком взаємних вимог: Дт 685 Кт 311/377.

Втім, якщо передбачається, що ця нова заборгованість перед новим боржником не буде погашатися, то так, дійсно, тоді виникатиме дохід – Дт 685 Кт 717. Втім, така ситуація навряд чи може виникнути із переведенням боргу по кредиту, адже новий боржник має отримати такі «кредитні» кошти, які в кінцевому порядку буде віддавати вже кредитору.

Також варто відмітити, що відсоткова довгострокова грошова заборгованість підлягає дисконтуванню, якщо кредит взятий не під ринкової процент (невідсоткова заборгованість – починаючи із 29.10.2019 р. підлягає дисконтуванню). А тому, якщо підприємство обліковувати дисконт (Кт 733), то при при закритті такої заборгованості його слід списати на витрати (Дт 952).

Що стосується курсових різниць, то відмітимо таке: згідно з п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

З огляду на вищевказане, востаннє курсові різницю слід вирахувати на дату списання заборгованості, саме ця дата є датою здійснення госпоперації.

ПКУ не передбачено податкових різниць щодо курсових різниць, в т.ч. у разі виникнення від’ємних курсових різниць, які були визнані до переведення боргу.