Відображення податкових різниць у бухобліку

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Зокрема, згідно з пп. 138.1 та 138.2 ПКУ:

Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
• на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
• на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пп. 138.3 ПКУ;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Тож маємо такий порядок визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток:

• визначаємо фінансовий результат за даними бухгалтерського обліку (прибуток до оподаткування);
• коригуємо цей показник на податкові різниці шляхом заповнення додатку РІ до Декларації;
• оподатковуємо податком на прибуток, відкоригованим на різниці фінансовим результатом.

Своєю чергою, як зазначено у п. 7 П(С)БО 17, відстрочене податкове зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню. Різниці, що виникають у сумі амортизації за БО та за пп. 138.3 ПКУ ОЗ, не є тимчасовими, оскільки вони ніколи не будуть вираховані або оподатковані. Таким чином, в даному випадку тимчасові різниці в обліку не виникають і ВПА та ВПЗ не визнаються.

Тобто такі різниці знаходять своє відображення тільки у декларації з податку на прибуток (додаток РІ) і впливають на бухоблік підприємства лише збільшуючи суму податку на прибуток (за рахунок збільшення фінрезультату до оподаткування).

Сума донарахованого податку на прибуток за підсумками збільшення фінансового результату до оподаткування на підставі даних додатку РІ в даному випадку потрапить до податкового зобов'язання з поточного податку на прибуток (запис: Дт 981 Кт 641).

При цьому, платник податку в бухгалтерському обліку (а отже, і у фінансовій звітності) жодним чином не відображає суми «податкової» амортизації. Такі суми розраховуються окремо (за пп. 138.3 ПКУ) у Додатку АМ до декларації з подальшим перенесенням такої суми до додатку РІ декларації.