Уцінка запасів у бухгалтерському та податковому обліку

Уцінка запасів проводиться, якщо на дату балансу їхня чиста вартість реалізації стала нижчою за первісну вартість (через псування, застарівання або зниження ринкових цін). Сума уцінки списується на витрати звітного періоду (субрахунок 946), а в податковому обліку не створює податкових різниць, проте впливає на базу ПДВ при подальшому продажу.

Обґрунтування

1. Підстави та дата проведення уцінки 

Згідно з пп.24 НП(С)БО 9, запаси мають відображатися в обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Уцінка є обов’язковою, якщо на дату балансу:

• ціна запасів знизилася;
• вони зіпсовані або застаріли;
• вони іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (пп.25 НП(С)БО 9).

2. Визначення вартості 

Чиста вартість реалізації — це очікувана ціна продажу запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (пп.4 НП(С)БО 9). Вона визначається по кожній одиниці запасів (пп.26 НП(С)БО 9).

3. Документальне оформлення 

Процедура зазвичай включає такі етапи:

• Наказ керівника про створення комісії для проведення уцінки.
• Проведення інвентаризації для виявлення запасів, що потребують уцінки.
• Складання опису-акта уцінки (підприємство може розробити власну форму на основі скасованих типових форм).
• Затвердження акта керівником.

4. Бухгалтерський облік 

Сума, на яку первісна вартість перевищує чисту вартість реалізації, списується на витрати звітного періоду (пп.27 НП(С)БО 9).

Основна проводка: Дт 946 «Втрати від знецінення запасів» — Кт 20, 22, 26, 28.

Для роздрібної торгівлі (метод ціни продажу): спочатку способом «сторно» зменшується торговельна націнка (Дт 282 Кт 285), а сума уцінки, що перевищує націнку, списується на витрати (Дт 946 Кт 282).

5. Оподаткування

Податок на прибуток: Податковий кодекс України не передбачає податкових різниць для операцій з уцінки запасів. Операція відображається виключно за правилами бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ).

ПДВ: Сама операція уцінки не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки не є постачанням. Однак при подальшому продажу уціненого товару база оподаткування не може бути нижчою за ціну його придбання (п. 188.1 ПКУ). Якщо ціна продажу нижча за ціну придбання (а для готової продукції не нижче звичайної ціни), платник має скласти дві податкові накладні: одну на суму продажу, другу — на різницю між ціною придбання та ціною продажу.

Єдиний податок (група ІІІ): Уцінка не впливає на дохід платника єдиного податку, оскільки доходом є фактично отримана виручка (п. 292.1 ПКУ).

6. Особливості для матеріалів 

Уцінка матеріалів, призначених для виробництва, не проводиться, якщо очікується, що готова продукція, виготовлена з них, буде реалізована не нижче собівартості (пп.25 НП(С)БО 9).