Оскільки ВМД була оформлена на усю кількість отриманого товару, то підприємству слід оприбуткувати його в повній кількості та всю суму сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту. Оскільки підприємство перевозило товар самостійно, то далі все залежатиме від того, чи буде товар просто списаний, як непридатний до використання, чи реалізований.
Варіант 1. Списання товару
Відображення в обліку
Відповідно до п. 7 розд. І Положення №879 у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) слід провести інвентаризацію в обсязі, визначеному керівником підприємства.
Отже, перед списанням товару потрібно провести інвентаризацію.
Проведення інвентаризації оформлюється наказом керівника підприємства. Після здійснення огляду зіпсованого товару інвентаризаційна комісія складає інвентаризаційний опис (акт інвентаризації) та протокол.
До акта інвентаризації та протоколу можна додати експертний висновок ТПП про непридатність товару до використання.
На підставі таких документів бухгалтерія має відобразити списання товарів в обліку. Вартість зіпсованих товарів включається до складу витрат періоду, а саме – до складу інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16). Для цього слід зробити проводку: Дт 947– Кт (20, 28 тощо).
Якщо підприємство понесло витрати на утилізацію товару, то в бухобліку робиться такі проводки:
- Дт 949 – Кт 631 – на вартість послуг без ПДВ;
- Дт 641 – Кт 631 – на суму ПДВ.
Про списання та утилізацію зіпсованого товару можна прочитати також тут.
Податок на прибуток
ПКУ не передбачає спеціальних податкових різниць для операцій зі списання товарів. Тому незалежно від того, чи здійснює платник коригування фінансового результату чи ні, — така операція відображається виключно за правилами бухгалтерського обліку.
Водночас, якщо йдеться про товари, придбані у нерезидента, у платників податку на прибуток, які коригують фінансовий результат до оподаткування, може виникнути податкова різниця, передбачена пп. 140.5.4 ПКУ.
Відповідно до пп.140.5.4 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт і послуг (за винятком операцій, зазначених у пп. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ, а також операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у:
нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб — нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку держав (територій), затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045, відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку ОПФ, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. №480 відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, які:
- не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави своєї реєстрації, та/або
- не є податковими резидентами держави, у якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Якщо ж операція з придбання товарів у таких нерезидентів визнається контрольованою, застосовується інша податкова різниця — відповідно до пп. 140.5.1 ПКУ. У цьому випадку фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю придбаного товару.
Звертаємо увагу, що факт знищення або псування товарів не звільняє платника податку від застосування зазначених податкових різниць.
ПДВ
Оскільки підприємство сплатило ПДВ на митниці із усього товару, то виникає питання: чи потрібно компенсувати частину імпортного ПДВ (щодо списаного товару), включену до податкового кредиту?
Зауважимо, що під час дії воєнного стану товари, знищені через форс-мажорні обставини, не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ ). Проте у цій ситуації товар було знищено в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка, як правило, не визнається форс-мажорною обставиною. Тому зазначену пільгову норму застосувати неможливо.
Підприємству доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ.
Зробити слід це шляхом оформлення зведеної ПН не пізніше останнього числа місяця, у якому відбудеться списання (в бухобліку) зіпсованого товару
Детально про порядок складання такої ПН див. тут.
Варіант 2. Продаж товару
ПДВ
Відповідно до пп. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг. Тому навіть у разі реалізації товарів неналежної якості або після проведення їх уцінки зменшити базу оподаткування ПДВ не вийде.
Зверніть увагу! Оскільки йдеться про товар, придбаний у нерезидента, то ціною придбання є вартість, сплачена за цей товар нерезиденту (у гривневому еквіваленті), без врахування митних платежів та інших витрат, які були включені до собівартості (первісної вартості) цього товару.
Підприємству доведеться оформити дві ПН:
- першу на покупця (за ціною продажу);
- другу – на «дотягування» до мінімальної бази оподаткування.
Детально про порядок складання такої ПН див. тут.
Відображення в обліку
В бухгалтерському обліку робляться стандартні проводки щодо продажу товару:
- Дт 36 – Кт 702 – на вартість продажу товару;
- Дт 702 – Кт 641 – на суму ПДВ з ціни продажу;
- Дт 902 – Кт 28 – на собівартість;
- Дт 949 – Кт 641 – на суму ПДВ із різниці між ціною продажу та мінімальною базою оподаткування.
Зверніть увагу! Згідно з пп. 25 НП(С)БО 9 запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Тобто якщо товар буде реалізовано до дати балансу, то уцінку проводити не потрібно. А якщо після дати балансу (наприклад, його придбали у грудні, а реалізація відбудеться у січні), то потрібно провести уцінку.
Що стосується податку на прибуток, то безпосередньо за операцією продажу спеціальні податкові різниці не застосовуються — доходи та витрати враховуються за правилами бухгалтерського обліку. Водночас у платника податку може виникнути окрема податкова різниця, встановлена пп. 140.5.4 ПКУ, за умов, описаних вище.
Якщо буде отримано компенсацію від страхової компанії, то в бух- обліку робляться такі проводки:
- Дт 375/377 - Кт 746 – нараховано суму відшкодування;
- Дт 311 – Кт 375/377 – отримано суму відшкодування.
Висновки:
Якщо зіпсований товар буде списано, то:
- слід провести інвентаризацію;
- списати товар в бухобліку;
- нарахувати ПЗ з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ та оформити зведену ПН.
Якщо зіпсований товар буде реалізовано за ціною, нижче ціни придбання:
- в бухобліку робляться «стандартні» проводки щодо продажу товару;
- оформляється дві ПН: перша на покупця за фактичною ціною продажу; друга – на «дотягування» до мінімальної бази оподаткування.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити