Обов’язок створення резерву випливає з положень п. 7 П(С)БО 10, згідно з якими поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Своєю чергою, сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Тобто створення резерву сумнівних боргів, а також списання дебіторської безнадійної заборгованості напряму залежить від впевненості, що борг не буде повернуто. Тобто, якщо підприємство має сумнівну дебіторську заборгованість, воно повинно створити відповідний резерв.
При цьому пп. 139.2.1 та 139.2.2 ПКУ передбачено, що:
фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Таким чином, в даному випадку, якщо за даними бухобліку підприємство не створило резерв сумнівних боргів, то в декларації з податку на прибуток за період списання безнадійних боргів на суму 1000000 грн фінрезультат до оподаткування слід:
- збільшити на суму списаної заборгованості понад сумою резерву (1000000 грн);
- зменшити на суму списаної дебіторської заборгованості у разі її відповідності ознакам пп. 14.1.11 ПКУ (1000000 грн).
Отже, якщо списана заборгованість відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, то показники рядків 2.1.3 та 2.2.3 додатку РІ будуть однаковими – 1 000 000 грн. А у бухобліку, сума списаної заборгованості потрапить до складу витрат на субрахунок 944.
ПДВ
Податківців у підкатегорії 101.06 "ЗІР" зазначили, що незалежно від того, чи було проведено процедуру досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості, чи ні, продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ при списанні дебіторської заборгованості.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити