Визнаємо заборгованість безнадійною за неоплачений експор: що в обліку та як оподаткувати?

Відображення в обліку

Заборгованість нерезидента є грошовою, тобто монетарною. Тому на кожну дату балансу і на дату операції розраховують курсові різниці (пп. 7, 8 НП(С)БО 21).

В останній раз курсові різниці щодо заборгованості нерезидента буде розраховано на дату визнання заборгованості безнадійною та її списання. 

Важливо! Резерв сумнівних боргів (РСБ) створюється під заборгованість нерезидента, виражену в іноземній валюті, тому його доведеться коригувати на кожну дату балансу, у зв’язку з коливаннями курсу валют і перерахунком самої суми заборгованості. Вплив такого перерахунку відображається в загальному порядку: Дт 94 -  Кт 38 -  збільшення РСБ, Дт 38 -  Кт 71 - зменшення РСБ.

Списання безнадійної заборгованості нерезидента:

• Дт 949 (977) -  Кт 362 -якщо резерв не створювався;
• Дт 38 -  Кт 362 – якщо резерв створювався.

Податок на прибуток

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами НП(С)БО або МСФЗ, та скоригований на різниці, встановлені ПКУ (пп.134.1.1 ПКУ).

Відповідно до наведеної умови ТОВ потрібно фінансовий результат до оподаткування: 

збільшити на:

• суму витрат, пов’язаних зі створенням резерву сумнівних боргів;
• суму списаної дебіторської заборгованості, що перевищує створений резерв (пп. 139.2.1 ПКУ).

 зменшити на:

• суму зменшення резерву сумнівних боргів (за бухзаписами Дт 38 Кт 719 або червоне сторно з Дт 94 Кт 38);
• суму списаної дебіторської заборгованості, яка має ознаки безнадійної відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ (пп. 139.2.2 ПКУ).

Більш детально щодо ознак безнадійної заборгованості та документального підтвердження відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ можна почитати тут.

Тобто якщо заборгованість не відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, то зменшити фінансовий результат ТОВ не зможе. В цьому разі операція щодо списання безнадійної заборгованості не вплине на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

ПДВ

Той факт, що покупець-нерезидент не розрахувався за товар, не змінює суті операції — експорт відбувся, і до нього правомірно застосовано ставку 0%. Навіть якщо розглядати списання боргу як безоплатну передачу товару, для експортних операцій база оподаткування ПДВ визначається за договірною вартістю, і застосовується нульова ставка.

Важливо. Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експортного забезпечення оподатковуються за ставкою 0 %, якщо протягом попередніх 12 місяців (з 11.11.2023 р.) сума несплачених коштів за РЕЗ -товари не перевищує 20 % загальної вартості таких експортних операцій, за якими сплив граничний строк розрахунків, установлений НБУ (пп. «а» пп. 97.2 ПКУ підрозд.2 розд. ХХ ПКУ). 

Тобто якщо за даною операцією не буде завершено валютний нагляд і на початок місяця при наступному експорті сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту РЕЗ-товарів перевищить 20% загальної суми операцій з вивезення РЕЗ-товарів за попередні 12 місяців, то всі наступні поставки будуть оподатковуватися як при звичайному продажу на території України.

Висновки:

1. Бухгалтерський облік:

Безнадійну грошову дебіторську заборгованість в іноземній валюті списують:

• Дт 38 Кт 362 — якщо резерв створено;
• Дт 949 (977) Кт 362 — якщо резерв не створювався.

Курсові різниці розраховують до дати списання.

2. Податок на прибуток:

При коригуванні фінансового результату ТОВ:

• збільшує його на витрати, пов’язані зі створенням РСБ, та на суму списаної заборгованості понад резерв;
• зменшує — на суму зменшення РСБ і на суму списаної заборгованості, якщо вона має ознаки безнадійної за пп. 14.1.11 ПКУ.

Якщо заборгованість не відповідає ознакам безнадійної відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ, то відповідно зменшення фінансового результату не проводиться.

3. ПДВ:

Експортна операція правомірно оподатковується за ставкою 0% - навіть у разі списання боргу, адже база оподаткування визначається за договірною вартістю. Проте якщо сума несплачених коштів за РЕЗ-товари перевищить 20% ліміт встановлений пп. 97.2 підрозд.2 розд. ХХ ПКУ, подальші поставки втратять право на нульову ставку ПДВ і оподатковуватимуться як внутрішні продажі.