• Посилання скопійовано

Кредити банків під ринкові проценти: чи треба дисконтувати?

Чи потрібно дисконтувати банківські кредити: 1) отримано у лютому 2019 на 3 роки - ставка ринкова, погашення щомісячно згідно з графіком, платежі ануїтетні. 2) відновлювана кредитна лінія встановленого ліміту, в межах якого підприємство може знімати кошти за потреби для госпдіяльності, повертати, знову брати тощо, на протязі дії договору. Термін дії договору 2 роки

Процентний кредит

Оскільки кредит є довгостроковим, то питання із заборгованістю, яка вона довгострокова чи короткострокова, не виникає. Тому відразу зазначимо наступне. Якщо кредит взято під ринковий процент, то дисконтування немає, адже не виникає дисконт. Адже теперішня вартість зобов’язання і так, по суті, дорівнюватиме номіналу (тобто дисконт у цьому випадку дорівнює нулю). Про це ми писали також тут.

Пояснимо на числовому прикладі.

Наприклад, компанія з метою поповнення обігових коштів 01.01.2020 р. одержала в банку кредит на суму 1 000 000 грн. під 30% річних, який буде погашено через три роки.

Розрахунок справжньої вартості майбутніх грошових потоків проводиться виходячи з ставки дисконтування в такий спосіб:

  • дисконтована вартість «тіла» кредиту становить 455 166 грн (1 000 000 × 1 : (1+0,3)3);
  • дисконтована вартість грошових потоків від процентів за кредитом за перший, другий і третій роки дорівнює 544 834 грн. (1 000 000 × 30% × (1 : 1,33 + 1 : 1,32 + 1 : 1,3).

Тобто загальна дисконтована вартість майбутніх грошових потоків за даним кредитом дорівнює 1 000 000 грн. (455 166 + 544 834).

Тобто дисконтована вартість дорівнює номінальній (1 000 000 грн), тому й дисконту не виникає, він становить 0.

 

На замітку!

До розрахунку беруться й тіло кредиту й відсотки по кредиту (незалежно від того коли вони будуть сплачуватися – в кінці періоду користування кредитом чи щорічно (тощо). Адже беруть до уваги всі майбутні грошові потоки по фінінструменту.

 

Якщо ж кредит чи позику взято не під ринковий процент (і неважливо, більший він чи менший за ринковий), проводити дисконтування потрібно.

При цьому вважаємо: коли говоримо, що дисконтувати не треба, якщо ставка дисконтування на рівні ринкової, то треба брати до уваги суттєвість у таких величинах.

Для цього, як варіант, можна звернутися до П(С)БО 19, у якому визначено, що для поточних та довгострокових зобов'язань справедлива вартість — це теперішня (дисконтована) сума, яка має виплачуватися при погашенні заборгованості, визначеної за відповідними поточними відсотковими ставками. Дисконтування не здійснюється для короткострокових зобов'язань, якщо різниця між номінальною сумою зобов'язання та дисконтованою сумою є несуттєвою (менше 5% номінальної вартості).

Хоча тут і йдеться про короткострокові заборгованості, та це твердження повністю прийнятне і для довгострокової заборгованості. Тому радимо підприємству визначитися із відсотком несуттєвості і закріпити його в наказі про облікову політику. Вважаємо, що прийнятною різницею для цього випадку є 5% від номінальної вартості, як і зазначено в П(С)БО 19.

Тобто, якщо провівши розрахунок дисконтування, різниця між теперішньою вартістю та номінальною, є суттєва (більша ніж 5% від номінальної вартості), то слід таку заборгованість дисконтувати.

 

Овердрафти

У даному випадку мова про поточну заборгованість, а тому дисконтування немає. Детальніше про облік овердрафту ми писали тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Пошкоджено частину імпортованого товару: наслідки для імпортера
    Підприємство – платник податку на прибуток та ПДВ придбало товар у нерезидента, оформлено ВМД, сплачено ПДВ. Під час перевезення товару власним транспортом внаслідок ДТП частина товару була пошкоджена. Складено акт страховою компанією, але вона не виплачує компенсацію за пошкоджений товар, поки підприємство не надасть документ про його утилізацію або продаж. Як відобразити цю операцію в бухобліку? Які наслідки з ПДВ?
    Сьогодні 12:088
  • Дисконтування відсоткової позики від нерезидента: момент, ставка та розрахунок
    ТОВ (загальна система) отримало відсоткову позику від нерезидента у липні 2024 року у сумі 100 000 євро, термін дії позики до 31.07.2025 р. У липні 2025 року термін дії позики продовжений до 31.12.2027 року додатковою угодою, сума позики збільшена на 100 000 євро. Річна ставка позики 8,63%, загальна сума позики на 31.12.2025 р. склала 200 000 євро. З якого моменту виникає обов’язок дисконтування? Яку ставку обрати для дисконтування? Чи достатньо для обрання ставки дисконтування отримати довідку обслуговуючого банку по ставках аналогічних кредитів? Як провести розрахунок дисконтування (наведіть приклад розрахунку)
    Сьогодні 10:1419
  • Облік розробки БПЛА за кошти цільового фінансування
    Підприємство займається розробкою нових видів БПЛА. Виробництво здійснюється на умовах цільового фінансування (отримання пожертви від благодійного фонду). БПЛА під час тестових випробувань знищуються. На яку дату відображаються доходи та витрати по операціях виготовлення тестових зразків БПЛА?
    27.01.202617
  • Особливості обліку та оподаткування рекламних послуг від нерезидента (Facebook), оплачених корпоративною карткою
    Підприємство на загальній системі оподаткування оплачує рекламу у Facebook за допомогою КПК. Виникає часовий розрив між датою квитанції (08.01), фактичним списанням коштів з рахунку (10.01) та датою затвердження авансового звіту (31.01). Якою датою складати ПН? Чи можна скласти зведену ПН? Чи можна застосувати код послуги згідно з 63.11? Коли визнавати витрати?
    26.01.2026364
  • Орендні платежі «одним махом»: чи можна?
    Підприємство орендує частину нежитлового приміщення в ТЦ для магазину роздрібної торгівлі домашнім одягом. 26.07.2025 р. змінюється орендодавець. Новий орендодавець надає оферту, де встановлено єдиний безперервний розрахунковий період: 26.07.2025 – 31.01.2026 рр., з нарахуванням орендних платежів однією сумою. Первинні документи датовані 31.01.2026 р. У якому звітному періоді підприємству слід відобразити ці витрати? Чи слід відображати їх на рахунку 93 або 441?
    26.01.20267462