Спорудження навісу господарським способом: облік та оподаткування

Модернізація власного приміщення

Відповідно до п. 14 П(С)БО 7, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання,  реконструкція  тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Таким чином, підприємство, що здійснює модернізацію приміщення власними силами спочатку акумулює всі понесені витрати на субрахунку 151 «Капітальне будівництво» (наприклад, використані матеріали Дт 151 Кт 205, заробітна плата осіб, що здійснюють модернізацію, Дт 151 Кт 661 тощо).

Після закінчення модернізації і, відповідно, складання Акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма №ОЗ-2) накопичені витрати списуються з субрахунку 151 і збільшують первісну вартість такого приміщення (запис: Дт 103 Кт 151).

Відповідно після збільшення первісної вартості приміщення зросте й розмір нарахованої амортизації як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Документальне оформлення

В першу чергу все починається зі встановлення факту необхідності здійснення модернізації об'єкта ОЗ. Після цього матеріально відповідальна особа може скласти доповідну (службову) записку або заявку на модернізацію приміщення і віддає її на розгляд керівнику підприємства.

Після ухвалення рішення керівником про модернізацію складають відомість дефектів. До речі, при господарському способі ремонту (поліпшення) об'єкта ОЗ цей документ оформляють в одному примірнику. У відомості дефектів переважно зазначають деталі, вузли, агрегати, які потрібно замінити або відремонтувати, перелік матеріалів, необхідних для ремонту (поліпшення) об'єкта ОЗ. Інколи у відомості дефектів записують і кошторисну вартість робіт з ремонту (поліпшення) ОЗ. Хоча ніхто не забороняє оформити це й окремим документом.

На підставі відомості дефектів часто виписують наряд-замовлення. Оскільки на законодавчому рівні не затверджено форми цього документу при здійсненні ремонтних робіт господарським способом, то його можна оформити у довільній формі. У ньому зазначають посаду, прізвище, ім'я та по батькові робітника, який ремонтуватиме (поліпшуватиме) об'єкт ОЗ, обсяг робіт, строки початку та закінчення робіт. Далі бухгалтер мусить оформити документи на одержання необхідних запасних частин і ремонтних матеріалів, а саме Накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-11, прийнята наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №193). Її виписують у двох примірниках: перший передають на склад як основу для відпуску матеріалів, другий — одержувачу матеріалів.

Відповідно до п. 28 Методрекомендацій з обліку ОЗ приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення ОЗ (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюють Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма №ОЗ-2). При господарському способі виконання ремонту об'єкта ОЗ цей документ складають в одному примірнику. Складений та підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання ОЗ, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, акт передають до бухгалтерії підприємства. Там його підписує головний бухгалтер та затверджує керівник підприємства чи уповноважена на те особа. I вже на підставі оформленого Акту за формою №ОЗ-2 бухгалтер відображає в обліку ремонтно-поліпшувальні роботи.

Тимчасовий навіс

Згідно з п. 3.3 підр. 3 розділу IV Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт витрати, пов'язані зі спорудженням, ремонтом, розбором тимчасових нетитульних споруд, призначених для конкретного об'єкта будівництва (зокрема, навіси) відносяться до інших прямих витрат на будівництво. Витрати на спорудження та розбір тимчасових (титульних і нетитульних) будівель і споруд враховуються в порядку, встановленому для обліку виконаних будівельно-монтажних робіт, і включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт за відповідними статтями калькуляції та елементами витрат. Наприклад, якщо такий навіс було споруджено для проведення модернізації будівлі, то витрати, пов’язанні з його спорудженням, утриманням і демонтажем, відносяться на субрахунок 151, де акумулюються витрати, пов’язані з такою модернізацією.

Якщо ж такий навіс не пов’язано з конкретним об’єктом будівництва, то він обліковується як окремий об’єкт ОЗ. Зокрема, згідно п. 5.2.3 П(С)БО 7  до інших необоротних матеріальних активів відносяться тимчасові (нетитульні) споруди.

Відповідно до Інструкції №291 облік експлуатаційних тимчасових (нетитульних) споруд ведеться на субрахунку 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди".

Тож в такому випадку витрати на спорудження навісу акумулюються на субрахунку 153, а після введення його в експлуатацію списуються на субрахунок 113 з подальшим нарахування амортизації такого об’єкту.

Зверніть увагу, що в податковому обліку (пп. 138.3.3 ПКУ) навіс відноситься до групи 12 основних засобів - тимчасові (нетитульні) споруди з мінімальним допустимим строком корисного використання - 5 років.

Наказом №352 передбачено застосування цілої низки форм первинного обліку ОЗ, у тому числі при самостійному їх виготовленні. Зокрема, використовуються такі форми:

• №ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів»;
• №ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів».

Пунктом 2.7 Положення №88 передбачено, що підприємства мають право документувати господарські операції також із застосуванням самостійно виготовлених бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити або реквізити типових (спеціалізованих) форм. Наприклад, підприємство має право при самостійному виготовленні об’єктів ОЗ розробити бланк акту введення в експлуатацію, взяти при цьому за основу акт форми №ОЗ-1, доповнити його розрахунками вартості виготовлення ОЗ (включити прямі матеріальні витрати, витрати із заробітної плати й відрахування ЄСВ робітників, інші прямі витрати й елементи витрат).