Родичі-пов'язані особи: вплив на оподаткування та облік

Чоловік та дружина – пов’язані особи?

Пов’язані особи, як про це свідчить пп. 14.1.159 ПКУ, — це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови чи економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, і які відповідають будь-якій із перерахованих у цьому ж підпункті ознак.

Так, зокрема, пов'язаними особами визнаються чоловік (дружина), батьки (у тому числі, усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Пов’язаними юрособами є юрособи, у яких  одна і та ж фізособа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юрособі у розмірі 20 і більше відсотків.

Оскільки дружина володіє 100% компанії "В", а чоловік  - 100% компанії "А", то й фізособи між особою є пов’язаними особами, та й самі компанії "А" і "В" також є пов’язаними особами. Адже одна і та ж фізична особа опосередковано (через дружину/через чоловіка відповідно) володіє корпоративними правами в обох цих фірмах у розмірі більше 20%.

Втім, наразі визначення "пов'язані особи" використовується виключно для цілей трансфертного ціноутворення. Своєю чергою, трансфертне ціноутворення застосовується виключно щодо контрольованих операцій, основне регулювання яких здійснюється за ст. 39 ПКУ.

ТЦУ

Відповідно до пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зазначеними у Переліку №1045;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які включені до Переліку №480;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Таким чином, оскільки ТЦУ стосується лише відносин із нерезидентами, то якщо дружина та чоловік є резидентами України, компанії "А" та "В" є резидентами України, то відповідно розрахунки між такими компаніями не підпадають під ТЦУ.

Податок на прибуток

Тут є лише 2 норми, що стосується коригування об’єкта оподаткування, втім знову ж таки, якщо маємо справу із пов’язаними особами-нерезидентами – див. пп.140.2 ПКУ та пп.140.5.4 ПКУ. У ПКУ з податку на прибуток немає різниць, якщо є взаємовідносини із пов’язаними особами-резидентами.

ПДВ

І тут немає особливостей оподаткування у разі продажу товарів, а т.ч. ОЗ, пов’язаній особі-резиденту (див. ІПК від 15.11.2017 р. № 2619/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Проте слід пам’ятати про загальне правило визначення бази оподаткування ПДВ, яке діє у всіх випадках, в тому числі і при операціях між пов’язаними особами – це абз. 2 п. 188.1 ПКУ. А саме, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення.

Бухоблік

Термін «пов’язані особи», який визначений ПКУ, використовується під час регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів. А ось для цілей бухобліку – слід керуватися П(С)БО 23 (додатково див. лист ДФС від 09.03.2017 р. №424/2/99-99-15-02-02-10).

Відповідно до п.3.2  пов'язаними сторонами вважаються фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Близькі члени родини - чоловік або дружина і родичі (визнані такими згідно із законодавством) фізичної особи, що є пов'язаною стороною, які можуть впливати або перебувають під впливом такої фізичної особи щодо прийняття рішень з фінансової, господарської та комерційної політики підприємства (п.4 П(С)БО 23).

Так, при наявності операцій з пов’язаними сторонами, слід враховувати вимоги П(С)БО 23, який визначає методологічні засади формування інформації про операції пов'язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 5 до операцій пов'язаних сторін, зокрема, належать:

• придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг);
• придбання або продаж інших активів;
• операції за агентськими угодами;
• орендні операції;
• операції за ліцензійними угодами (передача об'єктів промислової власності тощо);
• фінансові операції;
• надання та отримання гарантій та застав;
• операції з провідним управлінським персоналом та з його близькими членами родини.

Оцінка активів або зобов'язань в операціях пов'язаних сторін здійснюється, зокрема, такими методами (п. 6 П(С)БО 23):

• порівнюваної неконтрольованої ціни;
• ціни перепродажу;
• "витрати плюс";
• балансової вартості.

Таким чином, маючи операції із повязаними особами слід розкривати інформацію про них в примітках до фінзвітності.

Методи оцінки активів чи зобов'язань в операціях пов'язаних сторін є елементом облікової політики, а тому слід внести зміни до наказу про облікову політику, якщо обраний метод не зазначений.