Повернулася передплата у валюті на розподільчий рахунок: як облікувати?

Відповідно до пп. 1 п. 24 розд. III Положення №5 обов'язковому продажу на валютному ринку України підлягають надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь:

• юросіб – резидентів, які не є банками;
• фізосіб – підприємців;
• іноземних представництв (крім офіційних представництв), а також на рахунки, відкриті в банках для ведення спільної діяльності без створення юрособи.

Зазначені вище надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на валютному ринку України банкам та/або Нацбанку з 01.03.2019 р. у розмірі 30%. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними з урахуванням положень валютного законодавства (п. 25 розд. III Положення №5).

Вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та в російських рублях (п. 27 розд. III Положення №5).

На виконання норм п. 28 розд. III Положення №5 банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з п. 24 цього розділу поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на розподільчий рахунок.

Норми п. 29 розд. III Положення №5 також зобов'язують банк здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті:

1) без доручення клієнта;

2) виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

За Інструкцією №291 для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у т. ч. сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу відповідно до законодавства, призначено субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті».

Щодо фінансового результату

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті підприємство може відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу (п. 5 П(С)БО 21).

В абз. 1 п. 6 П(С)БО 21 зазначено, що сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт, і послуг при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу.

Щодо курсових різниць

У п. 8 П(С)БО 21 зазначено, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення госпоперації в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

У бухобліку операції з отримання та обов’язкового продажу іноземної валюти відображаються так (умовно, для наочності прикладу показано продаж всього обсягу валюти):

***

Читайте також:

• Чи обов’язково використовувати в обліку розподільчий субрахунок 316? 
• Чи потрібно рахувати курсові різниці за розподільчим рахунком? 
• Як відобразити в обліку операції зарахування та обов’язкового продажу валюти? 
• Чи можна не відображати на розподільчому рахунку аванс, одержаний за експорт товарів?
• Яка дата вважається датою надходження валютної виручки?